Спецпроект

Опозиція передала 5 тис. грн на музей Шевченка

Народні депутати від партії "Батьківщина" скинулися по кілька десятків гривень і, зібравши в результаті 5 тисяч гривень, передали ці кошти Літературно-меморіальному будинку-музею Тараса Шевченка в Києві.

Про це ЗМІ повідомив один з ініціаторів збору грошей Володимир Яворівський.

"Ми сьогодні зібрали ці кошти фракцією і разом з депутатами Борисом Тарасюком і Василем Пазиняком передали їх музею, який, на жаль, перебуває в жалюгідному стані, а його працівникам вже кілька місяців не виплачують заробітну плату", - розповів політик.

Вчора по всій Україні пройшли заходи з нагоди 152-ї річниці з дня перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі в Каневі. Члени парламентської фракції Партії регіонів у цей день поклали квіти до пам'ятника Тарасу Шевченку і хором заспівали "Заповіт". Представники опозиційних сил взяти участь у заході разом з регіоналами відмовилися.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.