МЗС має претензії до генконсула РФ, який образив кримських татар

МЗС України викликало старшого радника посольства Росії в Україні, щоб висловити занепокоєння некоректними висловлюваннями генконсула РФ у Сімферополі на адресу кримськотатарського народу.

Про це повідомляється на офіційному сайті МЗС.

Представнику посольства Росії було наголошено, що кримськотатарське населення є невід’ємною складовою частиною багатонаціонального українського суспільства.

"До цього часу зберігає чинність угода з питань, пов’язаних з відновленням прав депортованих осіб, національних меншин і народів, підписана у Бішкеку 9 жовтня 1992 р. і ратифікована Росією, - йдеться в заяві. - Тому МЗС України виходить з того, що офіційна позиція РФ визначається положеннями зазначеної угоди, а не думкою російського консульського агента".

МЗС України сподівається, що МЗС РФ та російська влада дадуть належну оцінку висловлюванням генконсула Владіміра Андрєєва - "як у частині артикуляції офіційної позиції Росії, так і корегування предмету його професійної діяльності".

Як відомо, генконсул РФ у Сімферополі Владімір Андрєєв заявив, що кіно про депортацію кримськотатарського народу Сталіним у 1944 році "спотворює історію Великої вітчизняної війни".

Андрєєв фактично виправдав депортацію, у сталінському стилі звинувативши кримськотатарський народ у "зраді" і співпраці з нацистами. При цьому він стверджував, що його слова - офіційна позиція РФ

Перший заступник голови Меджлісу Рефат Чубаров закликав владу України заявити про небажаність перебування Андрєєва на території України, назвавши висловлювання консула "фашиствуючими".

Кримські татари планують 23 травня провести пікет протесту біля генерального консульства Росії в Сімферополі.

У 2010 році генеральний консул Росії у Львові Ґузєєв заявляв, що Україну "придумали австріяки", щоб розділити "два братні народи". Через кілька місяців його перевели з України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.