В Одесі - конференція на тему картографії Чорного моря

В Одесі відбудеться міжнародна наукова конференція на тему: "Картографія Чорного моря: до 500-річчя карт адмірала Пірі-Рейса".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

У конференції візьмуть участь грузинські та українські вчені.

Відкривати захід будуть генеральні консули Грузії і Туреччини в Одесі, а також представники громадської організації "Магеллан 500", яка ось вже другий рік поспіль проводить багатоденну вітрильну регату крейсерських яхт за маршрутом Одеса - Синоп - Батумі - Одеса.

За пропозицією турецької сторони, на честь 500-річчя створення карт світу адмірала Пірі-Рейса було прийнято рішення присвятити етап регати Одеса - Синоп саме цій події. Крім того, ЮНЕСКО оголосила 2013 рік - роком карт Пірі-Рєїса.

 Карта Пірі-Рейса. Праворуч - Західна Європа та Африка, ліворуч - Америка із приєднаною до неї Антарктидою

Тематика доповідей Міжнародної наукової конференції охоплює питання історії морських і прибережних територій та об'єктів, їхню ідентифікацію, топоніміку, пов'язані з ними історичні події, історію мореплавання в басейні Чорного моря, а також сучасні проблеми, пов'язані з навігацією та вітровою діяльністю в цьому регіоні.

Карта Пірі-Рейса - карта світу, створена в 1513 році в Константинополі (Османська імперія) турецьким адміралом і картографом Пірі Рейсом (повне ім'я - Хаджі Мухіддін Пірі ібн Хаджі Мехмед). 

Вцілілий уривок карти з високою точністю показує узбережжя Західної Європи та Африки, на карті також правильно відносно Африки і точно зображено узбережжя Південної Америки. Мапа містить різні острови Атлантичного океану.

Багато хто вважає, що карта містить елементи південного континенту, що вважається доказом обізнаності древніх картографів про існування Антарктиди.

Дивіться також інші матеріали за темою "Карти"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.