Спецпроект

У Софії Київській відкривається грандіозна виставка про Київську Русь

Напередодні святкування 1025-річчя Хрещення Русі Національний заповідник "Софія Київська" відкрив виставковий проект "Київська Русь. До 900-річчя вокняжіння Володимира Мономаха".

Виставка такого масштабу відбувається у заповіднику вперше, повідомляють організатори.

Експозиція репрезентує матеріали з колекцій Археологічного музею, Центру археології Києва та наукових фондів Інституту археології НАН України, Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній", Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського, музейних фондів Національного заповідника "Софія Київська".

Мета проекту – популяризація унікальних історико-культурних пам’яток України доби Київської Русі. Виставка розповідає про визначних князів, зокрема, про таку легендарну постать, як Володимир Мономах, знакові історичні події, суспільство в цілому, розкриває особливості культурного розвитку держави показом пам’яток писемності, мистецтва, архітектури, побуту.

В експозиції відвідувачі побачать зброю XI-XIII ст., першу грошову одиницю Давньої Русі – гривню, що була в обігу протягом IX-XI ст., археологічні знахідки з розкопок Десятинної церкви – першого мурованого храму Києва. Також представлено унікальні старожитності Київської Русі: церковні речі, літургійний посуд, хрести-мощевики, натільні хрестики та ін.

Значною частиною експозиції є колекція копій монументального живопису (мозаїки, фрески) давньоруських храмів з фондів Національного заповідника "Софія Київська", які створювалися протягом тривалого періоду, починаючи з XIX ст.

Цікавим є зал з пам’ятками матеріальної культури Київської Русі, що відображують побут та ремесла. Це дерев’яний та керамічний посуд, предмети торгівлі, вироби давньоруських ювелірів, зокрема, жіночі прикраси. Окремий комплекс знахідок дозволяє уявити різноманітні ігри, в які грали дорослі і діти.

Доповнюють експозицію сучасні реконструкції повсякденного одягу та військового обладунку з колекції ТОВ "Парк Київська Русь" та приватної збірки колекціонера Руслана Анисенка.

До уваги глядачів представлено близько 700 експонатів у шести виставкових залах памятки архітектури XVIIІ ст. "Хлібня".

Також, спеціально до Міжнародного дня музеїв та урочистого відкриття виставки "Київська Русь" на території Заповідника будуть висаджені білі троянди, сорт "Anne de Kiev", що був виведений у Франції та отримав назву на честь Анни Ярославни, королеви Франції, дочки Ярослава Мудрого.

Виставка експонуватиметься з 20 травня до 1 липня 2013 року у виставкових залах пам’ятки архітектури ХVІІІ ст. "Хлібня" Національного заповідника  "Софія Київська" за адресою: вул. Володимирська, 24.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.