Спецпроект

У Рівному відкрили перший у місті приватний музей ковальства. ФОТО

Ніна Крока, директор приватного підприємства з Рівного, за власні гроші відкрила в офісній будівлі фірми на вулиці Курчатова, 18-а музей ковальства. На газоні у дворі підприємства встановлено більше десятка різних металевих фігур.

Про це пише gazeta.ua.

Відвідувачів музею зустрічає 2-метровий ведмідь з вудкою і відерцем. Поруч з ним стоять ковані гармати, птиці, собака і півтораметровий павук. На вході до музею - пара закоханих лебедів і майже метровий залізний сом. Ніна Крока розповідає, що вже 5 років колекціонує ковані вироби.

Експонат-Ведмідь зустрічає відвідувачів

"Крім речей з мого зборів в експозиції представлені роботи відомого майстра з Донецька Віктора Михальова. Він люб'язно надав нам майже сотню різноманітних фігурних дзвіночків. Кожен продукт оригінальний. Дзвіночки зроблені у вигляді фігурок танцівниць, воїнів, казкових персонажів. Ставлять неповторний і мелодійний звук", - каже власниця музею.

Ніна Крока - власниця музею

Ніна Крока показує столик і шахи викувані донецьким майстром. Каже, що такого рівня виріб коштує не менше 50 тис. грн. Хвалиться, що один комплект придбала для музею. Експонати купує на фестивалях ковальського мистецтва, або замовляє спеціально для музею у ковалів. Торік на День Незалежності вперше організувала в Рівному всеукраїнський фестиваль ковалів.

Столик і шахи, виковані донецьким майстром

"Було більше півсотні майстрів з Івано-Франківська, Донецька, Львова, навіть голландець приїхав. У парку всі вихідні кували різні сердечка з металу. Потім ними прикрасили алею. Після фестивалю багато ковалів подарували свої роботи для музею", - розповідає Ніна Крока.

У залі на підлозі стоять металеві вази з кованими квітами. Найбільший букет з півоніями. Його висота більше метра. На скляному столику в металевій вазі - лілії.

"У моєму зборах, напевно, найбільше квітів і підсвічників. Знаєте, що б виготовити один такий букет майстру треба працювати кілька місяців. До того ж, не кожному ковалеві ще під силу створити таке диво. Адже треба мати не тільки силу, але і здібності до цього ", - пояснює власниця музею.

У дворі показує фігуру дівчини, у волосся якої вплетені квіти. Каже, її звуть Дариночка. Це ескіз 4-метрової скульптури, планують виготовити 23-25 ​​серпня у Києві на "Міжнародному фестивалі" Металеве серце України ", який вона організовує.

"Цього разу ковалі змагатимуться у виготовленні скульптури 120-сантиметрового ангела. Суддями конкурсу будуть самі майстри. Вони і будуть голосувати спеціальними жетонами. За перше місце переможець отримає 7 тис. грн., За друге - 5, а за третє - 3 тис . грн. Роботи переможців залишаться в нашій колекції. Їх завжди зможуть люди побачити в музеї ", - додає Ніна Крока.

За відвідування музею грошей не беруть. Власниця каже, що на цьому не заробляє і запрошує на екскурсію приходити школярів, студентів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.