Спецпроект

"Магарач" відроджує Музей виноробства

Національний інститут винограду і вина "Магарач" готується відкрити в своїй будівлі музей виноградарства та виноробства. Тут розмістять цінні раритети XIX і XX століть, які пов'язані з історією "Магарача".

Про це пише nr2.ru.

У числі старовинних експонатів - прес для переробки виноматеріалу, срібна чаша для дегустацій, подарована князем Голіциним, рукопис засновника "Магарача" Миколи Гартвіса та особисті речі прославленого винороба Франциска Гаске.

Майже два століття тому в ялтинському урочищі Магарач народилася вітчизняна наука про виноград і вино: генерал-губернатор Новоросії граф Михайло Воронцов доручив, а директор Нікітського ботанічного саду Микола Гартвіс розробив план будівництва в урочищі Магарач "особливого закладу для посадки у великій кількості кращих сортів винограду і дослідів з вироблення вина ".

В Інституті готують відкриття музею виноробства. Як відомо, старовинні експонати XIX і XX століть, пов'язані з історією "Магарача", раніше перебували в аварійному будинку експериментального заводу, який почав валиться через активні зсуви на схилах. Всі старовинні речі вдалося без втрат перемістити в Інститут "Магарач" - тут для них готують спеціальне приміщення.

За словами провідного редактора Інституту "Магарач" Ганни Клепайло, музей має величезне історичне значення. Тут на щільному папері з водяними знаками зберігається рукопис засновника "Магарача" Миколи Гартвіса, срібна чаша для дегустації вина, подарована в 1888 році головному виноробу князем Голіциним, особисті речі Франциска Гаске.

"Також в нашій музейній колекції зберігся спеціальний дерев'яний прес для приготування виноматеріалу. Він зібраний в XX столітті, але спроектований за старовинними зразками. Тоді вважалося, що виноматеріал не повинен стикатися з металом. Можемо похвалитися і особистими речами легендарного винороба Франциска Гаске, який працював тут. Його нащадки передали нам його курильну трубку зі слонової кістки, шовкову краватку і свідоцтво про право проїзду по Російській імперії ", - розповіла Ганна Клепайло.

Керівництво інституту впевнене, що музей виноробства послужить цінним джерелом знань про культуру виноробства. Вже незабаром тут чекають перших поціновувачів високої творчості природи і людини - винограду і вина.

Дивіться також інші матеріали за темою "Алкоголь"

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.