Спецпроект

Художній музей в Севастополі запрошує на нічне світлове шоу

У Севастопольському художньому музеї ім.Крошицького пройде "Ніч музеїв" з тематичними виставками і світловими інсталяціями. У суботу, 18 травня, двері музею будуть відкриті до 23.00.

Про це пише gazeta.sebastopol.ua.

Севастопольський художній музей бере участь в акції "Ніч музеїв" вже вдруге. Цього року проект носить назву "Сила світла" - за допомогою світлових ефектів організатори спробують показати те, що у звичайні дні відвідувачам музею не було помітно.

Проект "Ніч музеїв" буде включати в себе ексклюзивну програму виставок, як класичних, так і незвичайних. Одна з них - виставка живопису 19-20 ст на тему світанків і закатів. Противага - ультрасучасна виставка "Практика спектрального аналізу", на якій будуть представлені різні ефекти від світла до темряви у вигляді статичних світлових інсталяцій, скульптур і конфігурацій.

На фасаді Художнього музею будуть розміщені фотографії в техніці художнього світлопису - зняті на довгій витримці світлові ефекти в просторі. За словами одного з організаторів "Ночі музеїв" завідувача відділом науково-експозиційної роботи Павла Хлєбовського, це дозволить донести до глядачів ауру музею.

Крім того, нічним відвідувачам музею в незвичайному світлі представлять італійський і голландський живопис 16-17 ст, який знаходиться в постійній експозиції. Картини будуть експонуватися в новому, незвичайному освітленні.

У суботу, 18 травня, з 10.00 до 17.00 в Художній музей ім.Крошицького на постійні експозиції вхід вільний. Проект "Ніч музеїв" стартує о 18.00 і триватиме до 23.00 (перерва з 21.00 до 22.00). Відвідування музею вночі - безкоштовне.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.