Спецпроект

Музей рибалок у Севастополі поповнився новими експонатами

У Севастополі в УКІЦ проходить реекспозиція музею історії та розвитку рибної промисловості Півдня України.

Про це пише sevastopol.su.

Як розповіла завідувачка музеєм Тетяна Тимофєєва, їх фонд поповнився понад 200 предметами і фотографіями. Їх принесли ветерани рибної промисловості та їх родичі.

"Зроблено поки три нових розділи -" Китобойная флотилія "," Шлях до океану ", що розповідає про першу наукову промислову експедицію, і розділ про управління океанічного рибальства і його метаморфози, у зв'язку з поставленими знову відкритими завданнями. У цих розділах вже показано більше 50 нових експонатів ", - зазначила Тетяна Тимофєєва.

Вона додала, що на нових стендах відображено більше 10 нових імен.

Музей історії розвитку рибної промисловості Півдня України (Музей рибалок) створювався ініціативною групою рибалок під керівництвом рибалки, першого начальника Севастопольського управління океанічного рибальства Олександра Васильовича Буряченка. Вийшовши на пенсію, він зайнявся організацією музею, зробив більше 20 експедицій по Азово-Чорноморському узбережжю, збирав усе, що потім склало основу фондової колекції музею.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.