Спецпроект

Комірник з Вінниці створив музей сміття

49-річний комірник з Вінниці В'ячеслав Воєводін створив на території підприємства, яке збирає і сортує сміття, музей. Понад 2000 експонатів збирав протягом п'ятнадцяти років.

Про це пише newsru.ua.

"З тих пір як тут працюю, колекціоную антикварні речі. Прошу своїх працівників при сортуванні сміття відбирати цікаві експонати. Буває, що допомагають у цьому друзі та знайомі. Часто їжджу в Київ і Львів на блошині ринки. Ось вчора купив самовар в Вінниці за 180 гривень. Це ще дешево для такого. Маю 500 прасок, десятки різноманітних чайників, самоварів, підставок для склянок, ордени і медалі, ножі, книги, вишивки, фотоапарати, статуетки, картини, ліхтарі, сервізи, гроші та інші речі. Все просто не вміщається в моєму кабінеті, тому більшість речей тримаю вдома в гаражі. Свічники та шкатулки дружина тримає в будинку ", - розповів чоловік.

Найстаріша річ - бритва німецького виробництва 1695. Крім того, колекція містить два десятки статуеток і картин із зображенням Сталіна, Леніна і Дзержинського.

"Вони з міді зроблені. Хтось здав їх на метали, а мені вже звідти продали. Днями планую цих чоловіків повісити на стіну. Знизу літерами викладу: "Кати України". Вже знайшов спеціальні старовинні літери. А ще є панно із значків . Хочу його і далі розширювати ", - сказав Воєводін.

Свої експонати чоловік не продає.

"Хіба що обміняти на щось. І те міняю тоді, коли є кілька таких самих речей. Розумієте, мене 20-30 гривень за предмет не врятують. Антиквари мене вже дістали. Музею теж дарувати нічого не буду. Знайома, яка там працює, розповіла, що цікаві речі вони продають тим же антикварам. Куплю будиночок під Вінницею з видом на Південний Буг. Зроблю там все під старовину і влаштую музей. Там буде мій син працювати. Він мені допомагає в цій справі ", - каже В'ячеслав.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.