Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" присвятить "Ніч музеїв" депортації татар

Цьогорічна "Ніч музеїв" до Міжнародного дня музеїв у "Тюрмі на Лонцького" приурочена 25-річчю повернення на батьківську землю кримських татар.

Про це ІП повідомили у музеї.

"З 18 по 20 травня 1944 року була проведена операція НКВД із примусового виселення кримських татар до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, - зазначив директор музею Руслан Забілий. - Переживши розстріли, знущання, голод і спрагу у 1944 році, кримські татари почали повертатись на рідну землю лише у 1989 році".

У музеї гостям пропонують живе спілкування із представниками кримськотатарської громади у Львові, лекцію про родинні спомини Аліма Алієва (організатора кримськотатарських фестивалів), документальну виставку "Депортація кримських татар", тематичні відео.

Увечері можна буде насолодитись народною музикою, мистецькими акціями з театром, поезією.

Час і місце: 16 травня  2013 року, 18:00-24:00. Львів, вул. Бандери, 1 (Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького").

Важливою частиною святкової програми стануть виступи струнного квартету доценту ЛНМА ім. М. Лисенка Тараса Менцинського, співи Романа Ковальчука та Софії Федини.

Як і щороку, у підвалах музею виставлятимуть зброю періоду визвольного руху українців у XX сторіччі.

Історичні реконструктори Товариства "Пам’ять" відтворюватимуть сцени із в’язничного побуту і влаштують для охочих інсценізацію слідчого допиту, а музейний художник-реставратор навчить самотужки виготовляти повстанські листівки підручними засобами.

До виставлених арештантських вишивок із Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів до Львова прибуде унікальний експонат - бронежилет голови Проводу ОУН(б) Ярослава Стецька. Також будуть представлені 30 оригінальних світлин провідника та його охоронців у Альпах.

Повна програма тут і тут. Вхід на усі заходи вільний.

Дивіться також: "Тюрма на Лонцького - в'язниця Гестапо та НКВД"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.