Спецпроект

Музей "Тюрма на Лонцького" присвятить "Ніч музеїв" депортації татар

Цьогорічна "Ніч музеїв" до Міжнародного дня музеїв у "Тюрмі на Лонцького" приурочена 25-річчю повернення на батьківську землю кримських татар.

Про це ІП повідомили у музеї.

"З 18 по 20 травня 1944 року була проведена операція НКВД із примусового виселення кримських татар до Узбекистану, Казахстану, Таджикистану, - зазначив директор музею Руслан Забілий. - Переживши розстріли, знущання, голод і спрагу у 1944 році, кримські татари почали повертатись на рідну землю лише у 1989 році".

У музеї гостям пропонують живе спілкування із представниками кримськотатарської громади у Львові, лекцію про родинні спомини Аліма Алієва (організатора кримськотатарських фестивалів), документальну виставку "Депортація кримських татар", тематичні відео.

Увечері можна буде насолодитись народною музикою, мистецькими акціями з театром, поезією.

Час і місце: 16 травня  2013 року, 18:00-24:00. Львів, вул. Бандери, 1 (Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького").

Важливою частиною святкової програми стануть виступи струнного квартету доценту ЛНМА ім. М. Лисенка Тараса Менцинського, співи Романа Ковальчука та Софії Федини.

Як і щороку, у підвалах музею виставлятимуть зброю періоду визвольного руху українців у XX сторіччі.

Історичні реконструктори Товариства "Пам’ять" відтворюватимуть сцени із в’язничного побуту і влаштують для охочих інсценізацію слідчого допиту, а музейний художник-реставратор навчить самотужки виготовляти повстанські листівки підручними засобами.

До виставлених арештантських вишивок із Тернопільського історико-меморіального музею політичних в’язнів до Львова прибуде унікальний експонат - бронежилет голови Проводу ОУН(б) Ярослава Стецька. Також будуть представлені 30 оригінальних світлин провідника та його охоронців у Альпах.

Повна програма тут і тут. Вхід на усі заходи вільний.

Дивіться також: "Тюрма на Лонцького - в'язниця Гестапо та НКВД"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.