Спецпроект

Музей-підводний човен у Гельсінкі відкритий після реконструкції

У Гельсінкі для туристів знову доступний фінський підводний човен Vesikko часів Другої світової війни, розташований на території фортеці Суоменлинна.

Протягом двох останніх років човен був закритий на реконструкцію, пише travel.ru.

Vesikko був створений в 1930-х роках і є єдиним збереженим з п'яти фінських підводних човнів воєнного часу. Це також єдина субмарина, якій вдалося під час війни потопити надводний корабель супротивника. Руйнування їй принесла не так війна, скільки час - довгий час об'єкт був покинутий, поки в 50-ті роки від повного руйнування його не врятували ветерани-підводники.

Vesikko знайшла притулок у фортеці Суоменлинна, а в 1973 році на її борту заробив музей. З часу відкриття субмарини як експозиції її відвідали понад мільйон чоловік. Музей працює в літній сезон, до 31 серпня, з 11:00 до 18:00; в решту часу човен можна оглянути тільки з боку.

Група островів Суоменлинна (Свеаборг) з комплексом потужної шведської фортеці і старої базою Балтійського флоту Російської імперії популярна як у туристів, так і у городян.

Крім підводного човна, тут можна побувати в чотирьох музеях, побачити найстаріший вітрильний корабель Фінляндії - "Алма", безліч мальовничих старовинних укріплень, виставок, Мистецький центр країн Північної Європи, а також відвідати кафе і ресторани.

Дістатися сюди можна тільки по воді, сівши на пором у Торговій площі (Kauppatori). Фортецю внесено до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як унікальний історичний об'єкт, що зберіг свої пам'ятки і є при цьому повноцінним житловим районом.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.