Спецпроект

Музей у Сімферополі може розколотися

Цього року будівля Сімферопольського художнього музею стала однією з найбільш аварійних пам'яток культурної спадщини Криму. Музей вже 15 років підмиває підземна річечка.

Про це пише crimea.kp.ua.

Фундамент осідає, через те що його підмиває підземна річка. Права частина будівлі буквально відколюється, а в стінах утворюються тріщини. Все це загрожує обваленням. І цілком можливо, що під руїнами тоді будуть поховані не тільки більше 10 тисяч картин, а й люди які просто в невдалий час зайшли на екскурсію.

"Цього року нашій будівлі, яка будувалася, як офіцерське зібрання 51-го піхотного Литовського полку на гроші Миколи II, виповнюється сто років. Дому Романових в цьому році чотириста років. Думали, що хоча б до цих дат нам допоможуть вирішити проблему, але немає ", - нарікає директор Кримської республіканської установи "Сімферопольський художній музей" Ларіна Кудряшова.

Проблеми почалися близько 15 років тому, коли навпроти музею стали зводити будівлю. Робочі порушили герметичність труби, в якій була укладена річка Казанка. Під загрозою руйнування опинився не тільки музей, але і сусідні, житлові будівлі.

За приблизними підрахунками на відведення річки від галереї потрібно близько 2 млн грн. Але чиновники кажуть, що таких грошей в бюджеті автономії немає. В той же час глава Рескому АРК з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк заявила, що зараз знаходитись в будівлі цілком безпечно, а реконструкція почнеться, як тільки будуть гроші.

В трійці найбільш аварійних культурних пам'яток Криму також числяться Ластівчине гніздо, що практично розвалюється і Російський театр в Сімферополі.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.