МЕР ДОНЕЦЬКА ХОЧЕ ЗАБРАТИ ПІЛЬГИ У ЛЬВІВСЬКИХ ВЕТЕРАНІВ

Донецька міськорганізація Партії регіонів розгляне питання про звернення до Кабміну і до президента з приводу скасування рішень про виплату щомісячної допомоги ветеранам УПА.

З такою ініціативою на конференції Донецької міської організації Партії регіонів виступив представник Пролетарської організації партії Валентин Хроботов.

"Львівська міська рада прийняла рішення про щомісячну доплату воїнам ОУН-УПА до 1 тисяч гривень", - сказав він.

Хроботов зазначив, що "на сьогоднішній день жоден член Партії регіонів не повинен про це мовчати".

На його думку, необхідно звернутися до Кабінету міністрів і до президента для того, щоб "або скасувати ці рішення, або адекватно прийняти рішення з даного питання".

"Ми на сьогоднішній день є донорами всієї України", - заявив Хроботов.

Він окремо підкреслив, що Донецьк є донором і для Західної України.

Хроботов попросив прийняти рішення з даного питання. Донецький міський голова і за сумісництвом голова міської організації Партії регіонів Олександр Лук'янченко пообіцяв розглянути це питання.

"Ми розберемося на раді (міської організації партії), і на сесії (Донецької міськради) з депутатами порадимося, і доведемо до відома", - сказав мер.

Після конференції міський голова уточнив, що це питання буде розглядатися "в правовому полі".

"Адже ті рішення, які прийняті моїми колегами у Львові та інших містах, вони неправомірні", - зазначив він.

За словами Лук'янченка, органи місцевого самоврядування можуть встановлювати такі доплати лише за рахунок перевиконання планових показників бюджету.

Нагадаємо, Львівська міськрада доплачувала ветеранам УПА по 500 грн щомісяця з 2010 року, збільшивши цю суму до 1 тисячі у березні цього року. Станом на початок 2013-го доплати до пенсії отримували 412 ветеранів УПА.

З 2012 року по 500 грн доплати виділила для 44 ветеранів націоналістичного підпілля й Івано-Франківська міськрада.

У лютому 2013 року Вищий адміністративний суд України остаточно визнав бійців УПА учасниками боротьби за незалежність країни.

Дивіться також інші матеріали за темою "Ветерани"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.