В Одесі відкрилася виставка про звільнення міста від нацистів. ФОТО

B Одеському краєзнавчому музеї відкрилася виставка, присвячена 69-й річниці визволення міста від нацистів і їхніх союзників.

Про це повідомляє "Думская".

Відкриттям виставки колектив музею вирішив відзначити відразу кілька дат, які відзначаються в цьому році, - 115 років від дня народження маршала Малиновського i 110 років з дня народження двічі героя Радянського союзу, генерала Плієва.

Автор експозиції - завідуюча відділом "Одеський край" в роки Великої Вітчизняної війни Лілія Езау.

"Внесок Румунії у хрестовий похід супроти большевизму"

Виставка побудована на матеріалах музею, багато з яких не увійшли до стаціонарний показ. Це фотографії, документи, періодичні видання, побутові предмети, а також особисті речі і листування Малиновського і Плієва. 

Також збепеглося кілька листів командира 248-ї стрілецької дивізії 5-ї ударної армії 3-го Українського фронту, почесного громадянина Одеси Миколи Галая.

Офіцери саме його військової частини підняли прапор Перемоги над Одеським оперним театром у 1944 році.

Микола Галай із родиною. 1947 рік

Разом із нагороднми грамотами, мундиром Малиновського та військовими фотографіями тут виставлені і незвичайні експонати. Наприклад, лист школяра, датований 10 квітня 1945 року, із вдячністю маршалу Малиновському за визволення Одеси.

Експозиція "Перемоги немеркнуче світло" відкрита до 10 травня.

Завтра в музеї пройде науково-практична конференція, присвячена Дню визволення Одеси.

Дивіться також інші матеріали за темою "Одеса"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.