Спецпроект

Під Києвом в літаку Брежнєва може з'явитися музей авіації

Вже за рік під Києвом може з'явитися невеликий приватний музей авіації. Найголовніший експонат тут вже є - літак Іл-62 "Салон", на якому літав генсек Леонід Брежнєв.

Про це пише segodnya.ua.

Зараз величезна машина стоїть на узбіччі Одеської траси (35-40-й кілометр), поблизу селища Глеваха. Літак відмінно видно з дороги. Навколо нього - дерев'яний коричневий паркан трохи вище людського зросту.

Біля входу в сторожці - охоронець і собака на ланцюгу. Але стороннім сюди вхід не заборонений, бажаючі можуть зайти й подивитися на машину ближче. Щоправда, поки тільки зовні, всередину літака не пускають - він законсервований. Планується, що скоро на території, де він стоїть, буде міні-музей авіації. "Хотіли відкритися до Євро-2012, але проблеми із землею нам завадили. А так плануємо відкрити тут музей: крім Іл-62 тут повинні бути 16 діючих моделей літаків різних країн (вони керовані і навіть можуть літати. - Авт.), Місця відпочинку, дитячий майданчик, готель, ресторан в салоні літака, концертні холи і багато іншого. Навколо хочемо облагородити територію, почистити озеро і запустити туди рибу. Більш докладні плани будемо будувати після вирішення земельних питань ", - розповів представник компанії-власника Олександр Іванович (вказувати прізвище він відмовився).

У літака Іл-62 "Салон" (№ 86612) багата історія: він обслуговував офіційні делегації і на ньому кілька разів ще в 1960-х літав Леонід Брежнєв. Літак приїхав в Глеваху частинами в 2010 році з Миколаєва. "Там його списали і хотіли порізати на металобрухт, а ми його купили і зібрали тут по частинах. Усередині було три окремих відсіки, всього шість крісел для важливих персон, кухня та туалет. Оздоблення було, за сучасними мірками, не надто пишним. Нам розповідали, що Брежнєв літав на ньому всього шість разів: саме стільки польотів на одному літаку, на його думку, були безпечні. А потім його використовували для звичайних рейсів", - розповідає Олександр Іванович. Вважається, що Леонід Ілліч літати взагалі не любив, але і не уникав цього. Улюбленою розвагою в польоті для нього було доміно. Після цього персоналу доводилося заново полірувати столи, тому що вони всі були в подряпинах.

Справжність літака підтвердили і в Державному музеї авіації в Жулянах. "Ми про цей борт знаємо. Він дійсно був у складі урядового авіазагону, і з імовірністю в 99% Брежнєв на ньому літав. Правда, доказів цьому не залишилося ", - сказав старший науковий співробітник музею Олександр Риков.

Земля, на якій зараз розташувався майбутній музей, раніше належала Академії Наук України. Але в 2005 році сільрада Глевахи подала до суду, щоб повернути цю ділянку собі. Суд був виграний і сільрада "розпаювала" ці землі між жителями. Деякі ділянки, як і земля під майбутній комплекс, були продані. У 2010 році Академія Наук знову вирішила повернути ділянки під Києвом і подала новий позов. Судові розгляди йдуть до цих пір. Як тільки земельні питання будуть вирішені, власники протягом року обіцяють привести територію до ладу.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.