Спецпроект

Під Києвом в літаку Брежнєва може з'явитися музей авіації

Вже за рік під Києвом може з'явитися невеликий приватний музей авіації. Найголовніший експонат тут вже є - літак Іл-62 "Салон", на якому літав генсек Леонід Брежнєв.

Про це пише segodnya.ua.

Зараз величезна машина стоїть на узбіччі Одеської траси (35-40-й кілометр), поблизу селища Глеваха. Літак відмінно видно з дороги. Навколо нього - дерев'яний коричневий паркан трохи вище людського зросту.

Біля входу в сторожці - охоронець і собака на ланцюгу. Але стороннім сюди вхід не заборонений, бажаючі можуть зайти й подивитися на машину ближче. Щоправда, поки тільки зовні, всередину літака не пускають - він законсервований. Планується, що скоро на території, де він стоїть, буде міні-музей авіації. "Хотіли відкритися до Євро-2012, але проблеми із землею нам завадили. А так плануємо відкрити тут музей: крім Іл-62 тут повинні бути 16 діючих моделей літаків різних країн (вони керовані і навіть можуть літати. - Авт.), Місця відпочинку, дитячий майданчик, готель, ресторан в салоні літака, концертні холи і багато іншого. Навколо хочемо облагородити територію, почистити озеро і запустити туди рибу. Більш докладні плани будемо будувати після вирішення земельних питань ", - розповів представник компанії-власника Олександр Іванович (вказувати прізвище він відмовився).

У літака Іл-62 "Салон" (№ 86612) багата історія: він обслуговував офіційні делегації і на ньому кілька разів ще в 1960-х літав Леонід Брежнєв. Літак приїхав в Глеваху частинами в 2010 році з Миколаєва. "Там його списали і хотіли порізати на металобрухт, а ми його купили і зібрали тут по частинах. Усередині було три окремих відсіки, всього шість крісел для важливих персон, кухня та туалет. Оздоблення було, за сучасними мірками, не надто пишним. Нам розповідали, що Брежнєв літав на ньому всього шість разів: саме стільки польотів на одному літаку, на його думку, були безпечні. А потім його використовували для звичайних рейсів", - розповідає Олександр Іванович. Вважається, що Леонід Ілліч літати взагалі не любив, але і не уникав цього. Улюбленою розвагою в польоті для нього було доміно. Після цього персоналу доводилося заново полірувати столи, тому що вони всі були в подряпинах.

Справжність літака підтвердили і в Державному музеї авіації в Жулянах. "Ми про цей борт знаємо. Він дійсно був у складі урядового авіазагону, і з імовірністю в 99% Брежнєв на ньому літав. Правда, доказів цьому не залишилося ", - сказав старший науковий співробітник музею Олександр Риков.

Земля, на якій зараз розташувався майбутній музей, раніше належала Академії Наук України. Але в 2005 році сільрада Глевахи подала до суду, щоб повернути цю ділянку собі. Суд був виграний і сільрада "розпаювала" ці землі між жителями. Деякі ділянки, як і земля під майбутній комплекс, були продані. У 2010 році Академія Наук знову вирішила повернути ділянки під Києвом і подала новий позов. Судові розгляди йдуть до цих пір. Як тільки земельні питання будуть вирішені, власники протягом року обіцяють привести територію до ладу.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.