АНОНС: "Історична правда" на ZIK про Катинь та Олександра Кривенка

У вівторок, 9 квітня, о 22:00 – програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" запропонує глядачам проаналізувати тему, яку дослідники історії донині називають "найбільшою таємницею СРСР".

Йдеться про злочин, який вчинила радянська влада у квітні 1940-го року, коли у кількох концентраційних таборах (зокрема у Катині) розстріляла більше 20 тисяч полонених колишніх військовослужбовців війська Польського.

Разом з істориком, постійним автором сайту "Історична правда" Олександром Зінченком ми дослідили обставини цього злочину, який, зокрема, відбувався і на території України, і долі родин галичан (не лише вояків), яких також замордували у 40-му році.

Спецпроект "Історичної правди" - "Катинська справа"

Відтак ви побачите унікальне відео, довжиною менше хвилини, де є зафіксовані учасники УПА, зокрема сотенного Володимира Щигельського, на псевдо "Бурлака". 1947 рік. Арешт повстанців на території Словаччини.

У другій частині програми - розмова з професором Ярославом Грицаком про середовище самвидавної газети "Поступ" та першого її редактора Олександра Кривенка, який загинув рівно 10 років тому – 9 квітня 2003 року. Ця газета була надяскравим явищем не лише в медійному, а й суспільно-політичному житті України першої половини 90-их років.

У книжковій рубриці представляжмо книжку "Проти вітру", яку варто прочитати тим, хто цікавиться 60-70-ми роками минулого століття, часами застою, розвиненого брежневізму, коли жменька дисидентів, "малесенька щопта" - за Василем Стусом, рятувала честь нації.

Авторка – Раїса Мороз, учасниця правозахисного руху, в ті роки – дружина одного з найвідоміших політв’язнів – Валентина Мороза. Грекиня за походженням, українка з вибору. Донеччина, Львів, Мордовія, Америка, Канада – такою є географія цієї книжки. Про це видання ми попросили розповісти політв’язня радянських таборів Василя Овсієнка.

"Історична правда" – щовівторка в ефірі телеканалу ZIK о 22:00.

Приєднуйтесь до нашої сторінки у Facebook!

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.