Мінкульт займеться Гостиним двором і лобіюватиме нові об'єкти Світової спадщини

Міністр Культури Леонід Новохатько обіцяє розібратися з конфліктом навколо Гостиного двору в Києві.

Про це він заявив в інтерв'ю газеті Комерсант-Україна.

"У цього питання є два аспекти — юридичний і моральний. Юридично Гостиний двір не є історичним пам'ятником, це новобудова. Він був зруйнований і заново відтворений в 1980-і роки. Тому в спробах його реконструювати немає порушень", - сказав він.

"Інше питання, що кияни звикли до цього будинку й виступають проти. Я буду розбиратися із цим конфліктом і далі. Сподіваюся, ми прийдемо до рішення, яке влаштує всі зацікавлені сторони. Але є один незаперечний факт: інформації про проект, реальний його вид для населення було мало із самого початку. Це однозначно загострило конфлікт", - додав Новохатько. 

Відповідаючи на питання, що Софія Київська й Печерська Лавра можуть бути виключені зі списку спадщини ЮНЕСКО, він сказав:

"Я не думаю, що нас виключать зі списку всесвітньої спадщини. 15 квітня в Україну прибуває комісія експертів ЮНЕСКО для моніторингу ситуації з буферними зонами. Не думаю, що їх висновок буде негативним".

Новохатько додав, що Україна в червні на 37-й сессиії комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО буде наполягати на перенесенні з попереднього в основний список всесвітньої спадщини наших номінацій — Херсонеса Таврійського й дерев'яних церков Карпатського регіону.

"На черзі — цікаві кримські об'єкти, пов'язані з печерними містами й столицею кримських ханів у Бахчисараї", - сказав він.

У перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО шістьма об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.