Польща хоче грандіозний меморіал Качинському під Смоленськом - ЗМІ

Польська влада просить виділити територію в 100 тисяч квадратних метрів у Смоленській області Росії - для спорудження меморіалу на місці катастрофи в 2010 році Ту-154, яким летіли президент країни Лех Качиньський і члени уряду Польщі.

Про це повідомляють "Известия".

"Поляки просять територію більше Червоної площі [90 тис. кв.м. - ІП], - розповіло виданню джерело в адміністрації Смоленська. - Буде дивно, якщо ми задовольнимо це прохання. Жителі області не зрозуміють, якщо меморіал займе стільки місця".

Плани забудови території меморіального комплексу - крім власне пам'ятної споруди довжиною 115 м - передбачають зведення каплиці, створення музейної експозиції, а також охоронної і паркувальної зон.

Домовленість про створення меморіалу загиблим в катастрофі під Смоленськом була досягнута президентами Росії та Польщі Дмитром Медведєвим і Броніславом Коморовським у 2011 році. Польська сторона повинна була профінансувати створення меморіалу, а російська - облаштувати його територію. Тоді ж було оголошено конкурс на проект пам'ятника.

У березні минулого року були підведені підсумки, і в квітні 2013 року - третю річницю трагедії - передбачалося відкрити комплекс. Але, як повідомили в адміністрації Смоленської області, жодних робіт досі не ведеться, оскільки не вдалося погодити місце і, головне, площу.

"Ми не можемо дозволити собі зробити з цього меморіалу подразник для нашого населення, для ветеранів області, - заявив губернатор Смоленської області Олексій Островський. - Але, безсумнівно, ми докладемо всіх зусиль для того, щоб ця робота була доведена до кінця".

"Ця історія дуже болісно сприймається в польському суспільстві, - зазначила головний науковий співробітник відділу Східної Європи Інституту наукової інформації з суспільних наук РАН Лариса Ликошіна. - Якщо в Росії будуть виступи проти меморіалу, поляки можуть відреагувати на них з образою".

"Вони [поляки] так наполягають, ніби це їхні землі, - протестує член комітету Госдуми з міжнародних справ Ян Зелінський. - Зрозуміло, що Російська Федерація не буде виконувати ультиматуми".

Урядовий літак Польщі Ту-154 розбився 10 квітня 2010 року в умовах поганої видимості при заході на посадку. На його борту знаходилися президент Польщі Лех Качинський і члени польського уряду. Вони летіли до Смоленська, щоб узяти участь у траурних заходах, присвячених 70-й річниці розстрілу польських офіцерів у Катинському лісі.

Читайте на ІП всі матеріали за темою "Трагедія під Смоленськом"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.