Спецпроект

У Севастопольської панорами з'являться нові зали і експозиції

Цього року на севастопольців і гостей міста чекають нові екскурсійні маршрути по виставкових залах Панорами, повідомила провідний співробітник відділу науково-просвітницької роботи Національного музею героїчної оборони і визволення Севастополя Зоя Дудникова.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

В одному із залів буде відкрита виставка, присвячена героям підземних битв. Тут розмісили два полотна Діорами Франца Рубо, які до 1941 року перебували перед входом на оглядовий майданчик. І тепер, вперше за багато років, ці полотна знову можна буде побачити у виставковому залі. Крім того експозицію доповнять цікавими історичними предметами не тільки музею, але також з колекції родини Шереметьєвих.

Як розповіла співробітник музею, фондові колекції музею налічують більше 150 тисяч предметів музейного призначення та музею не вистачає площ, є можливість виставляти тільки 4% з усієї наявної колекції. Розширення експозиції стало можливим завдяки московським бізнесмену, який викупив будівлі, що належали одній з турфірм.

Вже підготовлений ескізний проект реконструкції будівлі по Історичному бульвару, будинок 1. До того ж проект передбачає облаштування прилеглої території, якоюй турфірма зовсім не займалася.

Оновлення чекає і фотовиставку на площі перед панорамою, вона буде присвячена 230-річчю заснування Севастополя. І вперше за 35 років вийшов у світ путівник по Панорамі, який зможуть придбати всі бажаючі.

Ціна за вхідний квиток в Панораму влітку залишиться колишньою - 50 гривень, вона була встановлена ​​влітку минулого року і не є найвищою по музеях Криму, відзначає Зоя Дудникова.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.