Чехія підтримає Меджліс у поверненні статусу

Перший віце-прем’єр-міністр та міністр закордонних справ Чеської Республіки Карел Шварценберг прийняв делегацію кримських татар, яку очолив голова Меджлісу та колишній радянський дисидент Мустафа Джемілєв.

Про це повідомляє посольство Чехії в Україні.

Голова Меджлісу попросив міністра про підтримку в організації міжнародної конференції, яка мала би займатися питаннями юридичної позиції кримських татар, їхніх представництв у місцевих органах державної влади, доступу до навчання національною мовою та сільськогосподарських угідь та іншими питаннями, які залишаються невирішеними двадцять років після їхнього повернення з депортації в Центральній Азії.

Міністр Шварценберг висловив занепокоєння найновішими проявами національної та релігійної нетерпимості в Криму та підтримав зусилля Меджлісу, які вважає законною та демократичною репрезентацією корінних жителів Криму, щодо організації Міжнародного форуму, який мав би вирішити питання статусу кримських татар.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.