Спецпроект

Після Лувру Пінзеля виставили у торговому центрі Тернополя. ВІДЕО

Сім із восьми тернопільських скульптур Йоанна Ґеорґа Пінзеля виставили у арт-галереї ТРЦ "Подоляни". Однак громадськість здивована – чому Пінзеля після повернення із Франції виставили не у громадському музеї, а у приватній структурі.

Про це повідомляють 20minut.

"Скульптури виставили у "Подолянах", тому що у краєзнавчому музеї поки немає достойних умов для них", - заявив заступник голови обладміністрації Петро Гоч.

"Кілька років тому у Краєзнавчому музеї виставляли роботи Пінзеля, я задля цього приїжджала у Тернопіль, - зазначила одна із відвідувачок Богдана Демчук. – Але виставка тоді не була популярною.  Але після того, як ці скульптури забрали у Лувр, вони раптом стали мегапопулярними, і всі раптом наче прозріли та почали бачити у них неймовірну красу".

За словами керівника ТРЦ Василя Чубака, у приміщенні галереї дотримано відповідний температурний режим та вологість, також забезпечно надійний захист.

 Фото: poglyad.te.ua

"Приміщення категорично не пристосоване до експонування такого роду пам'яток, оскільки не обладнане приладами, які контролюють та відповідно зволожують приміщення, - заявила генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька. 

За словами Разінкової, майже всі твори, виставлені у арт-галереї ТРЦ, мали численні осипи та вздуття фарбового шару з ґрунтом, і твори Пінзеля "чекає найближчим часом така ж участь". Цьому сприяє і різкий перепад температури протягом доби, оскільки конструкція дахового покриття складається з гофрованих металевих листів.

Виставка організована "за сприяння" голови Тернопільської ОДА

Виставка у "Подолянах" триватиме два тижні. Квиток у арт-галерею для дорослих коштує 15 гривень. Для студентів – 10, а для учнів - 5 гривень.

Планується, що у Краєзнавчому музеї пізніше відкриється постійна експозиція восьми робіт Іоана Георга Пінзеля. На відкриті виставки у "Подолянах" на благодійному аукціоні збирали кошти на ремонт зали музею, у якій облаштують цю експозицію.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у Львівській галереї мистецтв.

Виставка робіт Йоанна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.