Спецпроект

Після Лувру Пінзеля виставили у торговому центрі Тернополя. ВІДЕО

Сім із восьми тернопільських скульптур Йоанна Ґеорґа Пінзеля виставили у арт-галереї ТРЦ "Подоляни". Однак громадськість здивована – чому Пінзеля після повернення із Франції виставили не у громадському музеї, а у приватній структурі.

Про це повідомляють 20minut.

"Скульптури виставили у "Подолянах", тому що у краєзнавчому музеї поки немає достойних умов для них", - заявив заступник голови обладміністрації Петро Гоч.

"Кілька років тому у Краєзнавчому музеї виставляли роботи Пінзеля, я задля цього приїжджала у Тернопіль, - зазначила одна із відвідувачок Богдана Демчук. – Але виставка тоді не була популярною.  Але після того, як ці скульптури забрали у Лувр, вони раптом стали мегапопулярними, і всі раптом наче прозріли та почали бачити у них неймовірну красу".

За словами керівника ТРЦ Василя Чубака, у приміщенні галереї дотримано відповідний температурний режим та вологість, також забезпечно надійний захист.

 Фото: poglyad.te.ua

"Приміщення категорично не пристосоване до експонування такого роду пам'яток, оскільки не обладнане приладами, які контролюють та відповідно зволожують приміщення, - заявила генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька. 

За словами Разінкової, майже всі твори, виставлені у арт-галереї ТРЦ, мали численні осипи та вздуття фарбового шару з ґрунтом, і твори Пінзеля "чекає найближчим часом така ж участь". Цьому сприяє і різкий перепад температури протягом доби, оскільки конструкція дахового покриття складається з гофрованих металевих листів.

Виставка організована "за сприяння" голови Тернопільської ОДА

Виставка у "Подолянах" триватиме два тижні. Квиток у арт-галерею для дорослих коштує 15 гривень. Для студентів – 10, а для учнів - 5 гривень.

Планується, що у Краєзнавчому музеї пізніше відкриється постійна експозиція восьми робіт Іоана Георга Пінзеля. На відкриті виставки у "Подолянах" на благодійному аукціоні збирали кошти на ремонт зали музею, у якій облаштують цю експозицію.

У січні 2013 року повідомлялося, що у зв'язку з ремонтом костелу кларисок у Львові, де розміщено експозицію єдиного у світі Музею Пінзеля (у приміщенні тече дах), побачити роботи скульптора можна буде у Львівській галереї мистецтв.

Виставка робіт Йоанна Ґеорґа Пінзеля в Луврі тривала з 21 листопада 2012-го до 25 лютого 2013 року. Скульптури Пінзеля виставили у каплиці Сен-Шапель, одному з найпрестижніших виставкових залів музейного комплексу.

Відвідувачам демонстрували роботи майстра, що зберігаються в музеї Пінзеля у Львові та краєзнавчих музеях Тернопільщини та Івано-Франківщини, а також скульптури з церков. З запланованих 28 експонатів у Франції побували тільки 27.

Кам’яну скульптуру Св. Онуфрія (єдина кам'яна робота, вона мала стати центром експозиції) до Лувру так і не віддала релігійна громада УПЦ Київського патріархату села Рукомиш Бучацького району Тернопільської області. Не допомогло навіть особисте втручення міністра культури Михайла Кулиняка.

У жовтні 2010 року львівські інтелектуали розпочали ініціативу з присвоєння аеропорту Львова імені Пінзеля, але вона не увінчалася успіхом.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.