Спецпроект

У Копенгагені згорів відомий Музей свободи

Музей датського опору 1940-1945 років знищений пожежею вночі 28 квітня.

Про це пише unian.net.

Загоряння спалахнуло вночі у кафе на вході в музейний комплекс. Вогонь швидко перекинувся на інші будівлі. У гасінні брали участь близько 50 пожежних.

Пожежа викликала сильне задимлення в усьому кварталі. "Через мідний дах всередині зберігається сильний жар, і тому там не можна перебувати, - сказав начальник бригади пожежників Копенгагена Ян Серенсен. - Дах буде знято підйомним краном. У цілому комплексу завдано сильних збитків, повністю вигоріло дві третини музею. Швидше за все, він буде знесений і потім відбудований заново".

"Пожежникам і співробітникам музею вдалося винести практично всі цінні документи, фотографії та інші експонати, - повідомив прес-аташе музею Хенрік Шиллінг. - Нещастя сталося за тиждень до святкування Дня визволення Данії від гітлерівської окупації 5 травня, до якого в музеї завжди були приурочені урочисті заходи".

Музей боротьби датського опору 1940-1945 років, який тут називають Музеєм свободи, був відкритий в 1957 році і знаходиться біля входу у фортецю Кастеллет, де розміщується ряд військових установ. Він був створений учасниками опору, переданий державі і сьогодні є складовою частиною Національного музею.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.