Спецпроект

У Копенгагені згорів відомий Музей свободи

Музей датського опору 1940-1945 років знищений пожежею вночі 28 квітня.

Про це пише unian.net.

Загоряння спалахнуло вночі у кафе на вході в музейний комплекс. Вогонь швидко перекинувся на інші будівлі. У гасінні брали участь близько 50 пожежних.

Пожежа викликала сильне задимлення в усьому кварталі. "Через мідний дах всередині зберігається сильний жар, і тому там не можна перебувати, - сказав начальник бригади пожежників Копенгагена Ян Серенсен. - Дах буде знято підйомним краном. У цілому комплексу завдано сильних збитків, повністю вигоріло дві третини музею. Швидше за все, він буде знесений і потім відбудований заново".

"Пожежникам і співробітникам музею вдалося винести практично всі цінні документи, фотографії та інші експонати, - повідомив прес-аташе музею Хенрік Шиллінг. - Нещастя сталося за тиждень до святкування Дня визволення Данії від гітлерівської окупації 5 травня, до якого в музеї завжди були приурочені урочисті заходи".

Музей боротьби датського опору 1940-1945 років, який тут називають Музеєм свободи, був відкритий в 1957 році і знаходиться біля входу у фортецю Кастеллет, де розміщується ряд військових установ. Він був створений учасниками опору, переданий державі і сьогодні є складовою частиною Національного музею.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.