Спецпроект

Зсув може зруйнувати Музей Булгакова в Києві

Над музеєм Булгакова в Києві нависла загроза - на нього може зійти зсув з гори Уздихальниці. Маса землі може піти від Замку Річарда на Андріївський узвіз.

Про це пише delo.ua.

"Ми побудували підпірну стінку з боку музею. Але це не гарантує безпеку - схили гори дуже хиткі. Може піти дощ, і маса землі сповзе прямо на нас", - розповів Анатолій Кончаковський, перший директор музею Булгакова.

"Вірогідність зсуву в бік музею Булгакова при зливі існує. Років 12 тому там уже був великий зсув. Великий пласт землі має дуже потужну силу, він зносить все на своєму шляху, особливо дерева, які кидає як тріски. Але сподіваюся, що таке не станеться ", - каже Василь Боковий, головний гідрогеолог КП" СУППР ".

Не так давно поруч з музеєм вже стався зсув - він навис над трансформаторною підстанцією. Поруч з нею землею придавлені два силових кабелі. "Якщо провід пошкодиться, без електрики можуть залишитися десятки будинків. Страшно торгувати поруч з обвалом, хоча біля нього збирається чимало туристів, які можуть щось купити", - каже продавець сувенірів Світлана.

У КП "СУППР" кажуть, що обвал на Андріївському не прибирають через відсутність фінансування. "У Києві 120 зсувонебезпечних місць, 46 з них визначені як проблемні, і ще восьми присвоєно статус таких, де ситуація критична. Роботи дуже дорогі (20-30 млн грн - ліквідація одного зсуву). Їх і будемо усувати в першу чергу . Зсув на Уздихальниці до цього списку не входить. Думаю, що тут досить буде прибрати землю і засіяти траву ", - пояснив Василь Боковий.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.