Українські пошуковці взяли участь у міжнародній Вахті пам’яті в Польщі

Вахта Пам’яті, присвячена дослідженню кладовища радянських солдатів у Костшині-над-Одером, відбулася протягом 12-21 квітня 2013 року за участю пошуковців Польщі, України, Литви, Латвії, Німеччини і Росії.

З української сторони за сприяння Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій в експедиції взяли учаcть пошуковці Всеукраїнського громадського об’єднання "Союз "Народна пам’ять" з Луцька та Ужгорода.

Пошукові загони з різних країн зібрав для спільного проведення ексгумаційних робіт  керівник польської пошукової організації "Витязь" Юліан Вержбовський. Він розповів, що поховані на кладовищі радянські солдати загинули під час воєнних операцій зі взяття Зеєловських висот та Берліну.

"Бійці, які лежать тут, - це в основному танкісти та піхота, - зазначив Вержбовський. - Частину солдатів було перенесено із колишнього меморіалу на  кладовище іще в 1960-х роках, але роботи були проведені непрофесійно – на місці колишнього меморіалу залишилися в похованнях солдати", – повідомив Ю. Вержбовські.

Місце експедиції відоме в історії Великої Вітчизняної війни як Кюстрінський плацдарм, що був захоплений військами 1-го Білоруського фронту в січні-березні 1945-го.  До середини лютого тут відбувалися запеклі бої з противником, що намагався ліквідовувати плацдарми.

У березні радянські війська оволоділи Кюстріном і об'єднали зайняту територію в один оперативний плацдарм. Тут знаходилися вихідні позиції ударного угрупування 1-го Білоруського фронту для виконання завдання головного удару під час Берлінської операції 1945-го.

За словами Олексія Златогорського, керівника української делегації, під час дослідження території в одній із могил українські пошуковці виявили дерев’яну табличку з написом, і є сподівання, що за нею буде відтворено ім’я солдата.

Після завершення Вахти Пам’яті відбулася церемонія перепоховання знайдених бійців у с. Цибінка. Проте роботи з ексгумації солдатів ще не завершено. Пошуковці планують продовжити дослідження у  жовтні 2013 року.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.