Українські пошуковці взяли участь у міжнародній Вахті пам’яті в Польщі

Вахта Пам’яті, присвячена дослідженню кладовища радянських солдатів у Костшині-над-Одером, відбулася протягом 12-21 квітня 2013 року за участю пошуковців Польщі, України, Литви, Латвії, Німеччини і Росії.

З української сторони за сприяння Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій в експедиції взяли учаcть пошуковці Всеукраїнського громадського об’єднання "Союз "Народна пам’ять" з Луцька та Ужгорода.

Пошукові загони з різних країн зібрав для спільного проведення ексгумаційних робіт  керівник польської пошукової організації "Витязь" Юліан Вержбовський. Він розповів, що поховані на кладовищі радянські солдати загинули під час воєнних операцій зі взяття Зеєловських висот та Берліну.

"Бійці, які лежать тут, - це в основному танкісти та піхота, - зазначив Вержбовський. - Частину солдатів було перенесено із колишнього меморіалу на  кладовище іще в 1960-х роках, але роботи були проведені непрофесійно – на місці колишнього меморіалу залишилися в похованнях солдати", – повідомив Ю. Вержбовські.

Місце експедиції відоме в історії Великої Вітчизняної війни як Кюстрінський плацдарм, що був захоплений військами 1-го Білоруського фронту в січні-березні 1945-го.  До середини лютого тут відбувалися запеклі бої з противником, що намагався ліквідовувати плацдарми.

У березні радянські війська оволоділи Кюстріном і об'єднали зайняту територію в один оперативний плацдарм. Тут знаходилися вихідні позиції ударного угрупування 1-го Білоруського фронту для виконання завдання головного удару під час Берлінської операції 1945-го.

За словами Олексія Златогорського, керівника української делегації, під час дослідження території в одній із могил українські пошуковці виявили дерев’яну табличку з написом, і є сподівання, що за нею буде відтворено ім’я солдата.

Після завершення Вахти Пам’яті відбулася церемонія перепоховання знайдених бійців у с. Цибінка. Проте роботи з ексгумації солдатів ще не завершено. Пошуковці планують продовжити дослідження у  жовтні 2013 року.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.