Спецпроект

Алушта може втратити музей Сергєєва-Ценського

Алушта може втратити будівлю і фондову колекцію унікального літературно-меморіального музею Сергєєва-Ценського. Про це директор музею Валерій Циганник повідомив на засіданні Постійної комісії Верховної Ради АРК з культури.

Про це пише news.mail.ru.

"Наразі в музеї пічне опалення, що не дає можливості підтримувати нормальний температурно-вологісний режим для збереження експонатів. За останні роки стан музейного фонду значно погіршився і неприйняття термінових заходів по встановленню автономного опалення може призвести до втрати як самих експонатів, так і будівлі музею ", - зазначив він.

Проектно-кошторисна документація вже розроблена. Установка газової міні-котельні обійдеться в 496 тис. грн.

У свою чергу міністр культури Криму Альона Плакіда запевнила, що котельня вже включена в проект плану капітального будівництва за рахунок бюджету автономії. Залишилося тільки знайти необхідні кошти.

Сергій Сергєєв-Ценський (1875 — 1958) — російський письменник. Академік АН СРСР (1943). У 20 — 30-ті роки він писав романи і повісті про Пушкіна, Лермонтова, Гоголя. У 1941 Удостоєний Сталінської премії за тритомну епопею "Севастопольская страда". В ній зображено оборону Севастополя в Кримську війну 1853—1856 років.

Головний твір письменника — незавершена багатотомна епопея "Преображение России" (1914 — 1958). До неї увійшли 12 романів, 3 повісті та 2 етюди. Епопея відобразила життя дореволюційного російського суспільства, події першої світової війни, лютневої революції 1917 року, громадянської війни.

За його однойменною повістю створено телефільм В. Прокопенка "Ведмежа" (1981).

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.