Спецпроект

У Китаї відкрили Меморіальний музей Хуана Антоніо Самаранча

У китайському місті Тяньцзінь урочисто відкрили Меморіальний музей колишнього президента Міжнародного олімпійського комітету / МОК / Хуана Антоніо Самаранча.

Про це пише tass-ural.ru.

У спеціальній церемонії відкриття взяли участь 28 членів МОК, включаючи президента Жака Рогге та члена виконкому Хуана Антоніо Самаранча-молодшого, сина Самаранча, який помер три роки тому у віці 89 років.

Також в числі присутніх був член виконкому МОК, президент Міжнародної асоціації любительського боксу / АІБА / У Цинго, архітектор за професією, який став ініціатором створення і проектувальником музею.

Меморіальний музей був побудований за 9 місяців і обійшовся в 61 млн доларів. Він зібрав олімпійську колекцію Самаранча з більше 16,5 тис найменувань, однак виставок буде декілька і одночасно увазі глядачів пропонуватиметься не більше 1 тисячі експонатів.

Хуан Антоніо Самаранч-і-Торелло (ісп. Juan Antonio Samaranch i Torello, кат. Joan Antoni Samaranch i Torelló —17.07.1920— 21.04.2010), — іспанський спортивний функціонер, політичний і громадський діяч, підприємець. Сьомий Президент МОК (1980—2001 рр.), обраний за внесок у міжнародний олімпійський рух довічним почесним президентом МОК.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.