Спецпроект

Альпіністи рятували музей Лесі Українки від сніжної глиби

Снігова глиба проломила дах музею Лесі Українки в Києві. Під загрозою опинилися автентична архітектура і цінні експонати. Купа снігу впала на музей з даху сусіднього будинку.

Про це повідомляє tsn.ua.

Снігова глиба в музей Лесі Українки потрапила в п'ятницю вдруге. Перша впала напередодні і її руйнівна сила була більшою.

Через падіння снігових брил утворилася дірка на горищі, через яку видно небо, а музейникам довелося рятувати старовинну будівлю та автентичну архітектуру тазиками, відрами і поліетиленом.

Над всіма експонатами більше доби нависала нова сніжна загроза. На даху сусіднього з музеєм будинку лежала спресована снігова глиба. У ЖЕКу просто розвели руками: кажуть балкон на верхньому поверсі - це приватна власність. А власник виїхав закордон.

МНСники вирішили, що в такій ситуації допоможуть лише скелелази. Погодилися ризикнути приватні альпіністи. Планувалося обережно роздробити сніжну брилу, щоб сніг не завдав ще більшої шкоди музею. Але як тільки альпініст ступив на дах, то купа частково розлетілася. Однак пощастило, що глиба розбилася на дрібні частинки, а не впала на дах всією масою. Решту альпініст все таки роздробив.

Музейники зітхнули з полегшенням. Залишається тільки відремонтувати дах. Покрівельників їм прислали. Ті кажуть, що за день тут не впоратися, але зроблять, що можуть.

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.