Спецпроект

Альпіністи рятували музей Лесі Українки від сніжної глиби

Снігова глиба проломила дах музею Лесі Українки в Києві. Під загрозою опинилися автентична архітектура і цінні експонати. Купа снігу впала на музей з даху сусіднього будинку.

Про це повідомляє tsn.ua.

Снігова глиба в музей Лесі Українки потрапила в п'ятницю вдруге. Перша впала напередодні і її руйнівна сила була більшою.

Через падіння снігових брил утворилася дірка на горищі, через яку видно небо, а музейникам довелося рятувати старовинну будівлю та автентичну архітектуру тазиками, відрами і поліетиленом.

Над всіма експонатами більше доби нависала нова сніжна загроза. На даху сусіднього з музеєм будинку лежала спресована снігова глиба. У ЖЕКу просто розвели руками: кажуть балкон на верхньому поверсі - це приватна власність. А власник виїхав закордон.

МНСники вирішили, що в такій ситуації допоможуть лише скелелази. Погодилися ризикнути приватні альпіністи. Планувалося обережно роздробити сніжну брилу, щоб сніг не завдав ще більшої шкоди музею. Але як тільки альпініст ступив на дах, то купа частково розлетілася. Однак пощастило, що глиба розбилася на дрібні частинки, а не впала на дах всією масою. Решту альпініст все таки роздробив.

Музейники зітхнули з полегшенням. Залишається тільки відремонтувати дах. Покрівельників їм прислали. Ті кажуть, що за день тут не впоратися, але зроблять, що можуть.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.