АНОНС: лекція "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею"

В рамках паралельної лекційної програми до проекту "Динамічний музей" Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" та Національний художній музей України запрошують на зустріч з Дмітрієм Озєрковим, керівником відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратором проекту "Ермітаж 20/21".

Зустріч відбудеться 3 квітня 2013 року об 11:00 в Національному художньому музеї України

Адреса музею: вул. Грушевського, 6

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Дмітрія Озєркова на тему "Навіщо сучасне мистецтво класичному музею. Досвід Ермітажу"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

Виявляється, експозиція сучасного мистецтва в Ермітажі не завершилася Матіссом... У стінах музею з'явилося сучасне мистецтво в прямому сенсі цього слова.

Як сталося, що провідний світовий заповідник класичного мистецтва – Ермітаж – став територією для демонстрації творів сучасних митців та проведення резонансних арт-проектів? Як глядачі реагують на такі зміни і яким чином будується діалог з ними? Як формується постійна експозиція сучасного мистецтва?

Про ці та інші революційні зміни у житті Ермітажу, а також про скандали, братів Чепменів та Маніфесту – розмова з безпосереднім інспіратором та втілювачем трансформацій Дмітрієм Озєрковим.

Дмітрій Озєрков – керівник відділу сучасного мистецтва Державного Ермітажу (Санкт-Петербург, Росія), куратор проекту Ермітаж 20/21

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова "Розвиток України"

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua

Проводить акредитацію Анна Небеська, науковий співробітник відділу науково-просвітницької роботи НХМУ

Координатор від НХМУ – Марина Скирда, заступник генерального директора НХМУ з науково-просвітницької роботи

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Музей - інструмент примирення суспільства". Лекція Ганса Мартіна Хінца

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.