У Чернігові відкрилася виставка середньовічних знахідок. ФОТО

У Борисоглібському соборі Чернігова відкрилася виставка археологічних знахідок, виявлених у 2012 році під час досліджень давніх прибудов до Спасо-Преображенського собору.

Про це повідомляє gorod.cn.ua.

Археологічну експедицію проводили спільними зусиллями Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка та Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній".

На розкопках працювали також працювали фахівці з Києва та Львова і співробітники російського Державного Ермітажу.

Кельма XI-го сторіччя

Реставрацію знахідок здійснює Музей археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. В. К. Каразіна.

Фото: gorod.cn.ua

Спасо-Преображенський собор — був закладений в ХІ ст. за часів князювання першого літописного чернігівського князя Мстислава Хороброго (Тьмутараканського), того самого, що "зарізав Редедю в полі пред полками касозькими".

У 1036-му собор був збудований на висоту вершника на коні, згадується в "Повісті минулих літ". Одна з найстаріших збережених монументальних споруд України.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.