У Чернігові відкрилася виставка середньовічних знахідок. ФОТО

У Борисоглібському соборі Чернігова відкрилася виставка археологічних знахідок, виявлених у 2012 році під час досліджень давніх прибудов до Спасо-Преображенського собору.

Про це повідомляє gorod.cn.ua.

Археологічну експедицію проводили спільними зусиллями Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка та Національний архітектурно-історичний заповідник "Чернігів стародавній".

На розкопках працювали також працювали фахівці з Києва та Львова і співробітники російського Державного Ермітажу.

Кельма XI-го сторіччя

Реставрацію знахідок здійснює Музей археології та етнографії Слобідської України Харківського національного університету ім. В. К. Каразіна.

Фото: gorod.cn.ua

Спасо-Преображенський собор — був закладений в ХІ ст. за часів князювання першого літописного чернігівського князя Мстислава Хороброго (Тьмутараканського), того самого, що "зарізав Редедю в полі пред полками касозькими".

У 1036-му собор був збудований на висоту вершника на коні, згадується в "Повісті минулих літ". Одна з найстаріших збережених монументальних споруд України.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.