Спецпроект

На фабриці "Воронін" відкрили барельєф і музей кутюр'є

14 квітня виповнився рік з дня смерті кутюр'є Михайла Вороніна. До цієї дати на столичній швейній фабриці "Воронін" відкрили меморіальний барельєф і кабінет-музей Михайла Вороніна.

Про це пише gazeta.ua.

Над барельєфом працював скульптор Віталій Рожик. Перед початком роботи він перечитав багато літератури і переглянув багато відео, говорив: "Хочу зрозуміти Михайла Вороніна".

"Коли вперше побачила цей барельєф, зрозуміла: це йому вдалося", - сказала на відкритті дочка Михайла Вороніна Лариса.

Кабінет-музей Михайла Вороніна знаходиться на 4 поверсі. У невеликій кімнаті стоїть робочий стіл і два крісла.

"Батько працював у такому ж кабінеті, але поверхом нижче. Як це не скромно звучить, але зараз у ньому працюю я. Так захотів мій батько. Коли почали працювати над створенням музею, хотіли перенести сюди крісло і стіл з кабінету Михайла Львовича. Але я відмовилася віддавати. Мені дуже допомагає та енергетика, яку я отримую від цих речей. Завжди здається, що тато приходить на роботу разом зі мною ", - розповіла Лариса Вороніна.

На полицях кабінету-музею розкладені особисті речі Михайла Вороніна: окуляри, метелики, мобільний телефон, калькулятор, валізу, парасолька, кравецькі ножиці і лекала, якими користувався Воронін. Між шафами стоїть манекен в жилеті, який модельєр винайшов у 1958 році.

"До цього винаходу замовник повинен був три рази приходити в ательє на примірку. А тепер це не потрібно. На замовника цей жилет підганяли по фігурі за допомогою замків-липучок. На лекалах позначали НЕ мірки, а відхилення від стандарту", - розповіла Лариса Михайлівна .

Також у музеї показують два костюми, які Михайло Воронін найбільше любив: рожевий і чорний в білу смужку.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.