Спецпроект

АНОНС: Музейних працівників запрошують до Бразилії

У серпні 2013 р. відбудеться 23 Генеральна конференція ІСОМ в Ріо-де-Жанейро (Бразилія). Охочі музейники можуть отримати грант на робочу поїздку в Бразилію.

Про це повідомляє prostir.museum.

В Україні, зокрема, подібні подорожі розглядаються в рамках грантової програми і3 фонду Р.Ахметова "Розвиток України".

Президія ІСОМ України готова надати лист підтримки для участі в конкурсі на отримання такого гранту. Для цього, в термін до 25 квітня, необхідно подати такі документи:

- заяву на ім’я Президента ІСОМ пана Сергія Лазаровича Лаєвського

- СV (освіта, посада та стаж роботи в музеї, перелік здійснених проектів, володіння робочою мовою конференції, тощо)

- мотиваційний лист, в якому чітко викладено мету подорожі, щоб було зрозуміло задля чого кандидат бажає їхати та на які результати може очікувати національний комітет.

Заявки треба надсилати в електронному вигляді (останній термін 25 квітня, 17.00) за адресою: secretariat@icom.in.ua та поштою (поштовий штемпель 25 квітня) за адресою: Україна, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 6. Національний художній музей України. Секретарю ІСОМ України Литвинець Ю.О.

Рішення буде прийняте Президією національного комітету ІСОМ України та доведене до відома претендентів до 20 травня поточного року.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.