Спецпроект

Садиби Мурашка та Сікорського стануть музеями

За пропозицією УТОПІК та ІКОМОС в садибах Мурашка та Сікорського можливо створять музей та культурний центр.

Про це пише prostir.museum/ua.

Це питання було винесено в порядок денний спільного засідання колегії Київської організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, членів бюро Українського Національного комітету ІКОМОС за участю Міністерства культури України, представників Мінрегіонбуду України, КМДА, Національного заповідника "Софія Київська" та громадських організацій м. Києва, яке відбулося 11 квітня 2013 р. в НЗ "Софія Київська".

З метою вирішення подальшої долі видатних пам'яток історії та архітектури, громадськості на розгляд було представлено три проектних пропозиції щодо реставрації та пристосування історичних садиб: родини Мурашків (вул. Мала Житомирська, 14), авіаконструктора І. Сікорського (вул. Ярославів вал, 15-б) і будинку по вул. Ярославів вал, 1.

За пропозиціями співдоповідача з цього питання, наукового співробітника відділу історичних досліджень заповідника Марії  Арсенян, на базі зазначених пам’яток (після їх реставрації, реабілітації та пристосування) пропонується створити культурно-мистецькі центри і музейні заклади відповідного спрямування тощо.

Усі представлені розробки були виконані колективом Національного заповідника "Софія Київська" на виконання рішень 36-ї сесії Комітету Всесвітньої Спадщини ЮНЕСКО з метою внесення пропозицій по охороні та збереженню буферної зони ансамблю споруд Софійського собору до Генерального плану м. Києва. Цю позицію цілковито поділяє Міністерство культури України.

В свою чергу, присутній на засіданні начальник Департаменту містобудування та архітектури КМДА, головний архітектор м. Києва Сергій Целовальник підтримав запропоновану розробниками концепцію та запропонував винести це питання на розгляд архітектурно-містобудівної ради м. Києва.

Теми

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.