Спецпроект

В Єгипті вводять нові платежі для туристів заради музею

Економічна криза в Єгипті призвела до того, що влада країни має намір просити у туристів по $1 за кожну ніч, проведену в країні фараонів. Зібрані кошти підуть на фінансування будівництва найбільшого музею в світі.

Про це пише rt.com.

Тепер всім туристам, які приїжджають в Єгипет і зупиняються в готелях, до рахунку буде доданий $1 за кожну добу. Ця сума не є податком або чайовими і платити її необов'язково.

Таким чином влада розраховує зібрати пожертви на будівництво Великого єгипетського музею. Якщо все піде за планом, то музей може відкритися в 2015 році.

Важка економічна криза, в якій перебуває країна, залишила без грошей музейні фонди. Саме від них залежало будівництво найбільшого музею в світі. За задумом єгиптян, музейний комплекс буде займати 100 тис. квадратних метрів, і в ньому розташується колекція старожитностей, які до цих пір знаходяться в сховищах по всій країні.

Будівництво почалося в березні 2012 року на плато Гіза в передмісті Каїра недалеко від єгипетських пірамід. Початковий бюджет проекту склав $ 800 млн. Ці гроші Єгипту надало японське агентство міжнародного співробітництва.

Нова міра туристичних пожертвувань була схвалена в Міністерстві туризму Єгипту. Гроші зможуть заплатити всі бажаючі підтримати проект будівництва музею. Максимальна сума, яку запропонують оплатити мандрівникам, складе $7. У міністерстві не сумніваються, що туристи підуть назустріч і будуть оплачувати новий рахунок.

Дивіться також інші матеріали за темою "Єгипет"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.