Українське посольство не ремонтуватиме могилу капелана Армії УНР

Українське посольство у Варшаві відмежувалося від ремонту пам’ятника на могилі військового священика Армії УНР.

Про це повідомляє благодійний фонд "Героїка" з посиланням на лист від посольства України у Варшаві.

Прес-служба фонду стверджує, що в лютому цього року "Героїка" звернулась до посла України в Польщі Маркіяна Мальського з проханням вжити заходів щодо порятунку пам’ятника протоієрея Армії УНР Івана Джулинського, який похований на цвинтарі Варшава-Воля.

Ще у 2012 році у правому рамені хреста утворилась велика тріщина, яка загрожує руйнуванню всього пам’ятника.

 Могила митрофорного потоієрея Армії УНР Івана Джулинськог

У своїй відповіді на звернення "Героїки" посол зазначив, що амбасада ініціюватиме розгляд питання про ремонт хреста перед Радою охорони пам’яті, боротьби і мучеництва Республіки Польща, яка відповідає за місця пам’яті на території Польщі.

Водночас Мальський нагадав, що ремонт пам’ятника протоієрея Джулинського – компетенція Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Мовляв, туди і треба звертатися.

"Щорічно пан Посол відвідує цвинтар Варшава-Воля, аби віддати шану воїнам Армії УНР, які спочивають на цьому кладовищі. Пам’ятники на могилах українських військових – це "лице" держави Україна перед польськими військовими та українською громадою Варшави. Здавалося б, що пан Посол мав би як ніхто інший бути зацікавлений в тому, щоб "лице" держави, яку він представляє, виглядало гідно, а не розвалювалося на очах", – прокоментував ситуацію керівник благодійного фонду "Героїка" Павло Подобєд.

Дивіться також: "Екскурсія православним кладовищем "Воля" - цвинтарем Армії УНР. ФОТО"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.