У Києві - виставка про єврейські аграрні колонії на Півдні України

Центр юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує на відкриття історико-культурної виставки "Євреї на землі: Агро-Джойнт та сільськогосподарські колонії Південної України у 20–30-ті роки ХХ ст.".

Відкриття виставки відбудеться 14 квітня 2013 року о 15:00 у Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.

На виставці представлено матеріали, які висвітлюють становлення та розвиток єврейських сільськогосподарських поселень на території України – від середини XIX ст. до кінця 1930-х років.

На початку 1920-х років Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет "Джойнт" підтримав проект відновлення єврейських колоній Південної України й уклав угоду з урядом СРСР.

У червні 1924 року було утворено сільськогосподарський підрозділ – Агро-Джойнт, основним завданням якого стала допомога (фінансова, кадрова, технічна, матеріальна тощо) колективам переселенців і який працював у СРСР до 1938 р.

 Афіша заходу

Виставку значною мірою створено на матеріалах книги М. Міцеля ""Остання глава": Агро-Джойнт у роки Великого терору" (Київ: Дух і Літера, 2012, рос.) та архівних зібраннях Центру юдаїки НаУКМА.

Особливу увагу в експозиції приділено фінальному етапу праці Агро-Джойнта в СРСР та її результатам, а також репресіям 1937–1938 років проти працівників цієї організації.

На виставці експонуються унікальні документи та фотографії щодо діяльності Агро-Джойнта в Україні та існування єврейських колоній, тематичні та агітаційні плакати 1920–1930-х рр.

Життя колоній ілюструють малюнки Марка Епштейна (із зібрання Національного художнього музею України). Частину експозиції складають сільськогосподарські знаряддя Півдня України початку ХХ ст. (із колекції Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара").

Представлені окремі експонати з колекцій Вахтанґа Кіпіані та Ігоря Гольфмана, а також з архіву Йосифа Зісельса. Виставку супроводжує показ документального фільму "Євреї на землі" (СРСР, 1927 р.).

Виставку організовано за підтримки Київського офісу Джойнта.

Дивіться також інші матеріали за темою "Євреї"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.