У Києві - виставка про єврейські аграрні колонії на Півдні України

Центр юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує на відкриття історико-культурної виставки "Євреї на землі: Агро-Джойнт та сільськогосподарські колонії Південної України у 20–30-ті роки ХХ ст.".

Відкриття виставки відбудеться 14 квітня 2013 року о 15:00 у Національному музеї Тараса Шевченка за адресою: Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12.

На виставці представлено матеріали, які висвітлюють становлення та розвиток єврейських сільськогосподарських поселень на території України – від середини XIX ст. до кінця 1930-х років.

На початку 1920-х років Американський єврейський об’єднаний розподільчий комітет "Джойнт" підтримав проект відновлення єврейських колоній Південної України й уклав угоду з урядом СРСР.

У червні 1924 року було утворено сільськогосподарський підрозділ – Агро-Джойнт, основним завданням якого стала допомога (фінансова, кадрова, технічна, матеріальна тощо) колективам переселенців і який працював у СРСР до 1938 р.

 Афіша заходу

Виставку значною мірою створено на матеріалах книги М. Міцеля ""Остання глава": Агро-Джойнт у роки Великого терору" (Київ: Дух і Літера, 2012, рос.) та архівних зібраннях Центру юдаїки НаУКМА.

Особливу увагу в експозиції приділено фінальному етапу праці Агро-Джойнта в СРСР та її результатам, а також репресіям 1937–1938 років проти працівників цієї організації.

На виставці експонуються унікальні документи та фотографії щодо діяльності Агро-Джойнта в Україні та існування єврейських колоній, тематичні та агітаційні плакати 1920–1930-х рр.

Життя колоній ілюструють малюнки Марка Епштейна (із зібрання Національного художнього музею України). Частину експозиції складають сільськогосподарські знаряддя Півдня України початку ХХ ст. (із колекції Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара").

Представлені окремі експонати з колекцій Вахтанґа Кіпіані та Ігоря Гольфмана, а також з архіву Йосифа Зісельса. Виставку супроводжує показ документального фільму "Євреї на землі" (СРСР, 1927 р.).

Виставку організовано за підтримки Київського офісу Джойнта.

Дивіться також інші матеріали за темою "Євреї"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.