МАСОВО НИЩИТИ ПАМ'ЯТНИКИ В УКРАЇНІ ПОЧАЛИ ЦЬОГО РОКУ

Протягом 2011-2012 років в Україні було пошкоджено або зруйновано 37 об'єктів історико-культурного значення. Водночас, масове пошкодження пам’ятників національним героям розпочалося цього року.

Про це у відповідь на запит від Тиждень.ua повідомило управління зв’язків з громадськістю МВС України.

"Згідно з наданими до Головного слідчого управління (ГСУ) відомостями з територіальних підрозділів, за такими фактами слідчими підрозділами ГУМВС, УМВС у період 2011 - 2012 років було порушено 37 кримінальних справ, а з часу вступу в дію нового КПК України відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12 фактами пошкодження об'єктів історико-культурної спадщини національного та місцевого значення, а також інших пам'ятників", – сказано у повідомленні. 

Так, у 2011 році було пошкоджено два пам’ятники Леніну: в місті Червоногірськ Донецької області та у смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області. У селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області демонтовано і викрадено барельєф пам'ятника письменнику Наріжному, а з території Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" в Чернігівській області викрали пам'ятник відомому бджоляру Петру Прокоповичу. Натомість у селі Вершина Куйбишевського району Запорізької області пошкодили пам'ятник радянським комісарам.

У смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області і в селі Червоне на Донеччині пошкоджено меморіальні комплекси, присвячені загиблим у період громадянської і Другої світової війн. У селі Військове Дніпропетровської області з меморіального комплексу Слави викрадено меморіальний блок та металеві тумби, а у місті Дебальцеве пошкоджено пам'ятник "Пагорб бойової слави".

Того ж року в селі Желябовка у Кримуз пам'ятного знаку на честь воїнів-односельців, полеглих у боях, викрадено барельєф із зображенням солдата, а на площі ім. Червоних Партизанів в смт Петрівки Луганської області пошкодили пам'ятник "Братська могила борців за владу Рад". У селі Зелений Гай на Чернігівщині також пошкодили меморіальний пам'ятник жертвам фашизму.

Водночас, на межі Закарпатської і Львівської областей здійснено підпал пам'ятного знаку, встановленого на Верецькому перевалі на честь переходу угорських племен в Карпатський басейн.

В той же час на Львівщині, в лісовому масиві поблизу міста. Великі Мости пошкоджено символічний пам'ятний знак "Жертвам Голокосту".

У місті Овруч Житомирської області, в парку ім. Сабурова пошкоджено пам'ятний знак. А на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника в Києві під час земельних робіт на прибудинкової території по вул. Лаврська, 7-А, пошкоджено земляний вал, який є історичною пам'яткою.

Також у Києві, Житомирській, Закарпатській та Харківській областях пошкоджено кілька будівель, які є об'єктами культурної спадщини.

У 2012 році були пошкоджені братська могила жертвам фашистського терору 1941-1942 років (Трудівська селищна рада Сімферопольського району АР Крим), меморіальний комплекс на пам'ять радянським воїнам (с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області) і пам'ятник "Трудової слави" (с. Гур'ївка Новоодеського району Миколаївській області).

Водночас, у смт. Доманівка Миколаївської області пошкоджено пам'ятник партизанам часв громадянської війни, а на березі Бузького лиману на території Корабельного району Миколаєва викрадено частини пам'ятного знаку, розташованого на місці підготовки до висадки десантного загону під командуванням командира Ольшанського.

У той же час на проспекті Чорновола у Львові облили фарбою пам'ятник "Жертвам Гетто".

А у селі Чорномин Вінницької області пошкоджено склеп із похованнями графів Чорномських, який є пам'яткою архітектури.

Також у селі Трахтемирів Черкаської області "чорні" археологи провели незаконні розкопки на території пам'ятки археології "Скіфський Вал", а на території Києва, в Подільському районі - незаконні будівельні роботи на території, що входить до меж історичного ареалу міста.

Натомість, з початку 2013 року зруйнували пам'ятник Леніну у м. Охтирка Сумської області, а також пошкоджено кілька пам'ятників провідникам ОУН-УПА, зокрема: два пам’ятники Шухевичу (м. Львів і с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області) та пам’ятники Бандері (с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської, с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області, м. Здолбунів Рівненської області).

До того ж, у МВС повідомили, що рішення про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами пошкодження, знищення та руйнування об'єктів культурної спадщини упродовж 2011 - 2012 років слідчими органів внутрішніх справ не приймалися.

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.