МАСОВО НИЩИТИ ПАМ'ЯТНИКИ В УКРАЇНІ ПОЧАЛИ ЦЬОГО РОКУ

Протягом 2011-2012 років в Україні було пошкоджено або зруйновано 37 об'єктів історико-культурного значення. Водночас, масове пошкодження пам’ятників національним героям розпочалося цього року.

Про це у відповідь на запит від Тиждень.ua повідомило управління зв’язків з громадськістю МВС України.

"Згідно з наданими до Головного слідчого управління (ГСУ) відомостями з територіальних підрозділів, за такими фактами слідчими підрозділами ГУМВС, УМВС у період 2011 - 2012 років було порушено 37 кримінальних справ, а з часу вступу в дію нового КПК України відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12 фактами пошкодження об'єктів історико-культурної спадщини національного та місцевого значення, а також інших пам'ятників", – сказано у повідомленні. 

Так, у 2011 році було пошкоджено два пам’ятники Леніну: в місті Червоногірськ Донецької області та у смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області. У селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області демонтовано і викрадено барельєф пам'ятника письменнику Наріжному, а з території Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" в Чернігівській області викрали пам'ятник відомому бджоляру Петру Прокоповичу. Натомість у селі Вершина Куйбишевського району Запорізької області пошкодили пам'ятник радянським комісарам.

У смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області і в селі Червоне на Донеччині пошкоджено меморіальні комплекси, присвячені загиблим у період громадянської і Другої світової війн. У селі Військове Дніпропетровської області з меморіального комплексу Слави викрадено меморіальний блок та металеві тумби, а у місті Дебальцеве пошкоджено пам'ятник "Пагорб бойової слави".

Того ж року в селі Желябовка у Кримуз пам'ятного знаку на честь воїнів-односельців, полеглих у боях, викрадено барельєф із зображенням солдата, а на площі ім. Червоних Партизанів в смт Петрівки Луганської області пошкодили пам'ятник "Братська могила борців за владу Рад". У селі Зелений Гай на Чернігівщині також пошкодили меморіальний пам'ятник жертвам фашизму.

Водночас, на межі Закарпатської і Львівської областей здійснено підпал пам'ятного знаку, встановленого на Верецькому перевалі на честь переходу угорських племен в Карпатський басейн.

В той же час на Львівщині, в лісовому масиві поблизу міста. Великі Мости пошкоджено символічний пам'ятний знак "Жертвам Голокосту".

У місті Овруч Житомирської області, в парку ім. Сабурова пошкоджено пам'ятний знак. А на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника в Києві під час земельних робіт на прибудинкової території по вул. Лаврська, 7-А, пошкоджено земляний вал, який є історичною пам'яткою.

Також у Києві, Житомирській, Закарпатській та Харківській областях пошкоджено кілька будівель, які є об'єктами культурної спадщини.

У 2012 році були пошкоджені братська могила жертвам фашистського терору 1941-1942 років (Трудівська селищна рада Сімферопольського району АР Крим), меморіальний комплекс на пам'ять радянським воїнам (с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області) і пам'ятник "Трудової слави" (с. Гур'ївка Новоодеського району Миколаївській області).

Водночас, у смт. Доманівка Миколаївської області пошкоджено пам'ятник партизанам часв громадянської війни, а на березі Бузького лиману на території Корабельного району Миколаєва викрадено частини пам'ятного знаку, розташованого на місці підготовки до висадки десантного загону під командуванням командира Ольшанського.

У той же час на проспекті Чорновола у Львові облили фарбою пам'ятник "Жертвам Гетто".

А у селі Чорномин Вінницької області пошкоджено склеп із похованнями графів Чорномських, який є пам'яткою архітектури.

Також у селі Трахтемирів Черкаської області "чорні" археологи провели незаконні розкопки на території пам'ятки археології "Скіфський Вал", а на території Києва, в Подільському районі - незаконні будівельні роботи на території, що входить до меж історичного ареалу міста.

Натомість, з початку 2013 року зруйнували пам'ятник Леніну у м. Охтирка Сумської області, а також пошкоджено кілька пам'ятників провідникам ОУН-УПА, зокрема: два пам’ятники Шухевичу (м. Львів і с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області) та пам’ятники Бандері (с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської, с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області, м. Здолбунів Рівненської області).

До того ж, у МВС повідомили, що рішення про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами пошкодження, знищення та руйнування об'єктів культурної спадщини упродовж 2011 - 2012 років слідчими органів внутрішніх справ не приймалися.

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.