МАСОВО НИЩИТИ ПАМ'ЯТНИКИ В УКРАЇНІ ПОЧАЛИ ЦЬОГО РОКУ

Протягом 2011-2012 років в Україні було пошкоджено або зруйновано 37 об'єктів історико-культурного значення. Водночас, масове пошкодження пам’ятників національним героям розпочалося цього року.

Про це у відповідь на запит від Тиждень.ua повідомило управління зв’язків з громадськістю МВС України.

"Згідно з наданими до Головного слідчого управління (ГСУ) відомостями з територіальних підрозділів, за такими фактами слідчими підрозділами ГУМВС, УМВС у період 2011 - 2012 років було порушено 37 кримінальних справ, а з часу вступу в дію нового КПК України відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 12 фактами пошкодження об'єктів історико-культурної спадщини національного та місцевого значення, а також інших пам'ятників", – сказано у повідомленні. 

Так, у 2011 році було пошкоджено два пам’ятники Леніну: в місті Червоногірськ Донецької області та у смт. Вовковинці Деражнянського району Хмельницької області. У селі Устивиця Великобагачанського району Полтавської області демонтовано і викрадено барельєф пам'ятника письменнику Наріжному, а з території Національного історико-культурного заповідника "Гетьманська столиця" в Чернігівській області викрали пам'ятник відомому бджоляру Петру Прокоповичу. Натомість у селі Вершина Куйбишевського району Запорізької області пошкодили пам'ятник радянським комісарам.

У смт. Просяна Покровського району Дніпропетровської області і в селі Червоне на Донеччині пошкоджено меморіальні комплекси, присвячені загиблим у період громадянської і Другої світової війн. У селі Військове Дніпропетровської області з меморіального комплексу Слави викрадено меморіальний блок та металеві тумби, а у місті Дебальцеве пошкоджено пам'ятник "Пагорб бойової слави".

Того ж року в селі Желябовка у Кримуз пам'ятного знаку на честь воїнів-односельців, полеглих у боях, викрадено барельєф із зображенням солдата, а на площі ім. Червоних Партизанів в смт Петрівки Луганської області пошкодили пам'ятник "Братська могила борців за владу Рад". У селі Зелений Гай на Чернігівщині також пошкодили меморіальний пам'ятник жертвам фашизму.

Водночас, на межі Закарпатської і Львівської областей здійснено підпал пам'ятного знаку, встановленого на Верецькому перевалі на честь переходу угорських племен в Карпатський басейн.

В той же час на Львівщині, в лісовому масиві поблизу міста. Великі Мости пошкоджено символічний пам'ятний знак "Жертвам Голокосту".

У місті Овруч Житомирської області, в парку ім. Сабурова пошкоджено пам'ятний знак. А на території Києво-Печерського історико-культурного заповідника в Києві під час земельних робіт на прибудинкової території по вул. Лаврська, 7-А, пошкоджено земляний вал, який є історичною пам'яткою.

Також у Києві, Житомирській, Закарпатській та Харківській областях пошкоджено кілька будівель, які є об'єктами культурної спадщини.

У 2012 році були пошкоджені братська могила жертвам фашистського терору 1941-1942 років (Трудівська селищна рада Сімферопольського району АР Крим), меморіальний комплекс на пам'ять радянським воїнам (с. Павлівське Вільнянського району Запорізької області) і пам'ятник "Трудової слави" (с. Гур'ївка Новоодеського району Миколаївській області).

Водночас, у смт. Доманівка Миколаївської області пошкоджено пам'ятник партизанам часв громадянської війни, а на березі Бузького лиману на території Корабельного району Миколаєва викрадено частини пам'ятного знаку, розташованого на місці підготовки до висадки десантного загону під командуванням командира Ольшанського.

У той же час на проспекті Чорновола у Львові облили фарбою пам'ятник "Жертвам Гетто".

А у селі Чорномин Вінницької області пошкоджено склеп із похованнями графів Чорномських, який є пам'яткою архітектури.

Також у селі Трахтемирів Черкаської області "чорні" археологи провели незаконні розкопки на території пам'ятки археології "Скіфський Вал", а на території Києва, в Подільському районі - незаконні будівельні роботи на території, що входить до меж історичного ареалу міста.

Натомість, з початку 2013 року зруйнували пам'ятник Леніну у м. Охтирка Сумської області, а також пошкоджено кілька пам'ятників провідникам ОУН-УПА, зокрема: два пам’ятники Шухевичу (м. Львів і с. Тюдів Косівського району Івано-Франківської області) та пам’ятники Бандері (с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської, с. Воля Задеревацька Стрийського району Львівської області, м. Здолбунів Рівненської області).

До того ж, у МВС повідомили, що рішення про відмову в порушенні кримінальних справ за фактами пошкодження, знищення та руйнування об'єктів культурної спадщини упродовж 2011 - 2012 років слідчими органів внутрішніх справ не приймалися.

Як відомо, 15 лютого цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

Пізніше, 6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.