Спецпроект

В Мангеймі відкриється найбільший у Німеччині музей воскових фігур

Близько 350 експонатів складає колекція нового німецького музею воскових фігур, який відкриється в травні в Мангеймі. Це найбільше подібне зібрання в Німеччині.

Про це пише dw.de.

До цих пір першість серед музеїв воскових фігур у ФРН зберігалося за гамбурзьким "Паноктікумом" (Panoptikum), що нараховує понад 120 об'єктів.

Відвідувачі музею в Мангеймі зможуть побачити відтворені у натуральну величину фігури відомих діячів політики, культури, мистецтва, шоу-бізнесу. Серед них німецька актриса і співачка Хільдегард Кнеф (Hildegard Knef), принцеса Діана і інші члени британської королівської родини, перший канцлер ФРН Конрад Аденауер (Konrad Adenauer), "канцлер єдності" Гельмут Коль (Helmut Kohl), перший президент колишнього СРСР Михайло Горбачов, папа римський Пій X.

Крім двійників "героїв нашого часу", в експозиції також представлена ​​багатюща колекція медичних муляжів, виготовлених в XIX столітті. Ці зроблені з воску частини людського тіла застосовувалися для навчання студентів медичних навчальних закладів.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.