Спецпроект

Голова Міжнародної ради музеїв прочитає лекцію в Києві

Фонд Ріната Ахметова "Розвиток України" і Національний художній музей України у співпраці з Goethe-Institut в Україні та Міжнародною радою музеїв (ІКОМ) запрошують на зустріч із президентом ІКОМ Гансом Мартіном Хінцом.

Лекція присвячена впливу глобалізації на функціонування музеїв і розмислам на тему цінностей та цілей музеїв у часи мультикультуралізму та стрімких соціальних і політичних змін.

Зустріч відбудеться:

6 березня 2013 року об 11.00 в Національному художньому музеї України. Адреса музею: вул. Грушевського, 6.

Програма зустрічі:

10.30 – 11.00 – Реєстрація

11.00 – 12.20 – Лекція Ганса Мартіна Хінца на тему "Виклики та можливості. Музеї в глобалізованому світі"

12.20 – 13.00 – Дискусія. Модератор: Олеся Островська-Люта

13.00 – 14.00 – Спілкування та обмін думками за кавою

На прикладі Історичного музею у Берліні лектор спробує дати відповідь на те, яким чином музеї можуть стати інструментами для кращого розуміння сучасного світу та місцями примирення конфліктних сторін. 

Окрема частина лекції присвячена ролі Міжнародної ради музеїв ІКОМ у цьому процесі.

Ганс Мартін Хінц – заступник голови Міжнародної асоціації історичних музеїв, голова Консультативної ради міських музеїв Берліна, голова Асоціації німецьких історичних дослідницьких інститутів в Мюнхені, президент Міжнародної ради музеїв ІКОМ (ICOM), Берлін, член журі конкурсу "Динамічний музей".

Олеся Островська-Люта – куратор, арт-критик, керівник програм і проектів за напрямом "Культурне надбання" Фонду Ріната Ахметова.

Попередня акредитація здійснюється за електронною адресою: education@namu.kiev.ua. Координатор - Марина Скирда.

Дивіться інші лекції в рамках проекту "Динамічний музей":

"Потреби та очікування публіки". Лекція Ксеркса Мазди

"Сучасні тенденції музейної справи". Лекція Давіда Лордкіпанідзе

"Куди прямують європейські музеї?". Лекція Міхаіла Ґнєдовского

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.