В Києві розпочалася конференція про пам'ять України, Росії і Білорусі

Сьгодні у Києві відкривається українсько-російсько-білоруська конференція "Пам’ять жива!", присвячена пам'яті про загиблих у роки Другої світової війни.

Захід триватиме до 31 березня, повідомили ІП організатори міжнародної конференції.

"Вперше за останнє десятиліття влада на державному рівні зробила реальні кроки до вирішення проблем, які накопичувалися у сфері увічнення пам’яті останні 20 років, - зазначається у прес-релізі Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війн та політичних репресій при Кабінеті міністрів. - Сьогодні виникає необхідність об’єднання зусиль на міждержавному рівні".

Питання, які обговорюватимуться на конференції:

- Чому в Україні досі немає єдиної інформаційної бази загиблих у роки війн та репресій?

- Які перспективи створення такої бази напередодні 70-річчя Великої Перемоги?

- Чи буде ухвалено профільний закон "Про проведення пошуку і впорядкування поховань жертв воєн та політичних репресій і увічнення їхньої пам'яті", розроблений Мінрегіоном України спільно з пошуковцями ВГО "Союз "Народна пам’ять"?

- Як Україна готується до святкування 70-річчя визволення від фашистських загарбників та 70-річчя Перемоги?

- Що робиться на міждержавному рівні в рамках СНД для гідного увічнення пам’яті загиблих?

30 березня о 10.00 в конференц-залі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України (вул. В. Житомирська, 9, 4-й поверх) відбудеться пленарне засідання в рамках конференції.

В ньому візьмуть участь:

- Олександр Вілкул - віце-прем'єр-міністр;

- Генадій Темник - голова державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті жертв війни і Комісії, міністр регіонального розвитку,будівництва та ЖКГ;

- Ярослав Жилкін - відповідальний секретар Комісії, голова правління Всеукраїнського громадського об’єднання "Союз "Народна пам’ять";

- пошуковці всеукраїнського громадського об’єднання "Союз"Народна пам’ять" з різних регіонів України;

- пошуковці Всеросійської громадської організації "Пошук" (Москва, Росія).

- пошуковці Громадського об’єднання "Білоруський республіканський союз молоді" (Брест, Республіка Білорусь).

- Лідія Голубчик – керівник Дніпропетровського обласного центру з охорони історико-культурних цінностей.

- Представники Українського інституту Національної пам’яті.

- Представники російського журналу "Військова археологія".

- Представники інших організацій, що опікуються пошуково-меморіальною роботою.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.