Спецпроект

Мюнхенський музей відкривається після реконструкції

У Мюнхені 8 травня відкриється після чотирирічної реставрації художній музей Ленбаххаус (Lenbachhaus). Музей, який включає в себе історичну віллу, яка належала художнику Францу фон Ленбаха, і розбитий при ній сад, отримав в цьому році новий триповерховий будинок.

Про це пише travel.ru.

Новий корпус музею розташований на вулиці Ріхарда Вагнера. Архітектори британського бюро Foster + Partners прикрасили його фасад блискучими ріками з золотистого металу. Найважливіший елемент реконструкції - нове освітлення музею. Для експозиції була створена принципово нова система штучного освітлення, яке практично не відрізняється від денного світла. При цьому воно відповідає стандартам, необхідним для захисту творів мистецтва.

Перша виставка в музеї Ленбаххаус представить найбільшу в світі постійну експозицію робіт художників - членів об'єднання "Синій вершник": Василя Кандинського, Габріеле Мюнтер, Франца Марка, Августа Маке і Пауля Клеє. Серед інших експонатів - картини мюнхенських художників XIX століття і твори сучасного мистецтва.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.