Спецпроект

ЗАСНОВАНО ПРЕМІЮ ДЛЯ МУЗЕЙНИКІВ - ІМЕНІ ВОЗНИЦЬКОГО

Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", Львівська Національна галерея мистецтв та Благодійний фонд "Мистецький Арсенал" виступили співзасновниками премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи".

Про це повідомляє "Коридор".

Премією відзначатимуться музейні працівники, дослідники, науковці, збирачі-ентузіасти, музейні колективи, які своєю діяльністю сприяли виявленню, фіксації, збереженню та популяризації національної культурної спадщини, формуванню та збереженню музейних колекцій, створенню новітніх експозицій, реалізації освітніх проектів, застосуванню інноваційних форм діяльності, інституалізації та популяризації музейної сфери.

Право висувати кандидатури на здобуття премії матимуть громадяни України, представники музейних колективів, закладів культури, творчих спілок, бібліотек, університетів, книжкових видавництв, засобів масової інформації тощо.

Оголошення лауреата та вручення премії імені Бориса Возницького "За вагомий особистий внесок у розвиток музейної справи" відбуватиметься раз на два роки до дня народження Бориса Григоровича Возницького.

На 18 квітня заплановане офіційне оголошення про заснування премії та про склад її експертної ради.

Призовий фонд премії становить 25 тисяч гривень.

Премія імені Бориса Возницького покликана підкреслити соціальну значущість музейної діяльності, сприяти консолідації професійної спільноти та надати підтримку активним й талановитим музейним працівникам.

Церемонія нагородження лауреата відбудеться у Мистецькому Арсеналі під час проведення Всеукраїнського міжмузейного проекту "Велике і Величне".

Порядок подання документів на здобуття премії – на сайті "Мистецького Арсеналу" з 15 квітня 2013 року.

Борис Возницький (1926-2012) - легендарний український музейник, Герой України, мистецтвознавець, багаторічний директор Львівської національної галереї мистецтв, академік Української академії мистецтв, лауреат Шевченківської премії, президент Українського національного комітету Міжнародної ради музеїв (ICOM), доктор honoris causa, голова музейної ради "Мистецького Арсеналу".

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.