Меджліс таки проведе офіційні заходи з находи Дня депортації

Масові жалобні заходи, приурочені до 69-річчя від дня депортації кримських татар радянською владою, буде проводити Меджліс кримськотатарського народу.

Про це повідомляє QHA з посиланням на першого заступника голови Меджлісу Рефата Чубарова.

На засіданні оргкомітету Ради міністрів Криму з підготовки до цих заходів було прийнято рішення вважати організаторами вшанування тих, хто подав заявку на проведення заходу.

І хоча голова кримського уряду (очолює оргкомітет) Анатолій Могильов уникав фрази "Меджліс кримськотатарського народу", по суті, заплановані жалобні заходи 17 і 18 травня в центрі Сімферополя (Акмесджита), буде проводити саме Меджліс.

Крім того, оргкомітет не підтримав ініціативу голови Ради представників кримськотатарського народу при президентові України Лентуна Безазієва, який пропонував визнати 18 травня державним траурним днем за жертвами всіх народів, що зазнали депортації.

"Інші народи депортували в інші дні, і ми будемо їх ушановувати, - зазначив Рефат Чубаров. - Але 18 травня був депортований саме кримськотатарський народ".

Розроблено заходи щодо проведення траурних заходів, які в цьому році планується провести у всіх містах і районах автономії. На ці цілі з кримського бюджету збираються виділити 50 тисяч грн. Також планується залучити кошти з держбюджету.

В регіоні пройдуть тематичні виставки, вечори-реквієми, траурні мітинги. Напередодні 18 травня відбудеться молодіжна акція "Запали вогонь у своєму серці".

Як відомо, у лютому цього року Чубаров повідомляв, що кримська влада намагається усунути Меджліс від організації меморіальних заходів, приурочених до 69-ї річниці депортації кримських татар.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.