Спецпроект

Метрополітен-музей у Нью-Йорку вирішив працювати без вихідних

Нью-йоркський Метрополітен-музей вирішив скасувати вихідні по понеділках і перейти на семиденний робочий тиждень з 1 червня цього року.

Про це пише New York Daily News.

Щоправда тепер музей почне відкриватися на півгодини пізніше - не о 9:30, а о 10 годині ранку.

За словами керівництва, музей вирішив бути доступний для відвідувачів майже в будь-який час. До речі, Метрополітен-музей колись працював без вихідних. А рішення про неробочий день було прийнято 42 роки тому. У 1971 році вихідний в музеї був введений заради економії коштів.

Тепер ситуація змінилася з точністю до навпаки. Метрополітен планує заробити, скасувавши вихідний, тому що в останні роки потік туристів виріс і бажаючих оглянути експозицію тепер набагато більше, ніж кілька років тому.

Так, наприклад, минулого року Метрополітен-музей відвідали 6280000 осіб, що на 600 тисяч осіб більше, ніж у попередній рік.

Рекомендована ціна при відвідуванні музею - $ 25 для дорослих і $ 12 для студентів. Але насправді за вхід музей можна заплатити мінімальну плату або взагалі нічого не платити. Досить підійти до будь-якого віконця каси і протягнути будь-яку монетку, а можна і нічого не пред'являти і попросити вхідний квиток. Вхідними квитками служать маленькі круглі різнокольорові значки, на кожен день свій колір. Значки можна прикріпити до одягу і взяти з собою на пам'ять, що й роблять туристи.

Метропόлітен-музей (англ. The Metropolitan Museum of Art) в місті Нью-Йорк - один з найбільших художніх музеїв світу. Він існує на кошти спонсорів та дарувальників при невеликій державній підтримці.

Теми

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.