Спецпроект

Білгород-Дністровську фортецю знову забудовують

Комунальне підприємство "Фортеця" відновило будівництво туалету та інформаційного павільйону на території Аккерманської фортеці у Білгород-Дністровському Одеської області.

Роботи планують завершити до початку туристичного сезону, повідомляє "Думская".

У зв'язку з цим місцеві жителі, яких підтримав один із народних депутатів України, готують безстрокову акцію протесту.

Вона стартує в 11:00 24 березня на площі перед воротами фортеці. Протестуючі вимагатимуть припинити будівництво і надати історичних фортифікаційних споруд статус державного історико-архітектурного заповідника.

"Замість реставрації сивої давнини новий розпорядник нашої твердині будує сучасний платний туалет і торговий кіоск, - наголошується в заяві активістів. - Досі міська й обласна влади ведуть нескінченну паперову гру, яка ніяк не зупиняє тих, хто плює на нашу славну історію. Фортеця повинна стати гордістю всієї України, а не відхожим місцем".

Раніше, нагадаємо, проти будівництва виступила мерія Білгорода-Дністровського:

"Так званий "інформаційний павільйон" своїм виглядом закриває первозданний фасад унікальної пам'ятки національного та міжнародного значення, - наголошувалося в заяві міської влади. - Громадський туалет примикає до середньовічних стін і розташований в унікальному місці на стику трьох несучих кріпосних стін. Прямо під корпусом "туалету" розташовані практично не вивчені середньовічні культурні шари, тепер утрачені для науки".

За повідомленням мерії, некваліфіковані робітники, які ведуть будівництво, проклали каналізаційні мережі для туалету прямо через центральні Кілійські ворота, по головному мосту через рів.

Між тим, в Одеському обласному управлінні охорони культурної спадщини заявили, що будівництво - абсолютно законно:

"Проведення робіт було погоджено Міністерством культури, Інститутом археології НАН України та ДАБКом, - зазначила начальник управління Наталія Штербуль. - Будівництво анітрохи не шкодить середньовічної фортеці. Куди більшу шкоду завдає фортеці старий туалет, ветхі комунікації якого пропускають фекалії, а ті поступово руйнують моноліт будови. Зараз роботи відновлені. Але якщо нам будуть заважати і далі, ми підемо в суд".

"Звичайно, ініціатори будівництва можуть переслідувати цілком благородні цілі. Однак дуже вже це схоже на перший етап дерибану національного пам'ятника", - наголосив одеський депутат, бізнесмен і журналіст Ігор Димитрієв.

За словами Димитрієва, схема відпрацьована в Одесі і діє в умовах дірявого українського законодавства чудово.

"Будується на території пам'ятника історії якийсь об'єкт - туалет, сарай, ще щось, - пояснив депутат. - Потім він передається в оренду або власність приватній структурі. Ця структура або через орган місцевого самоврядування, або через суд вибиває під цей об'єкт земельну ділянку... Ну а далі ця земля приватизується і починається "реконструкція" даного об'єкта. Наприклад, у готельний комплекс".

Як відомо, в лютому 2011 року Одеська обласна рада створила комунальне підприємство "Фортеця", яке мало відповідати за утримання пам'ятки - бо доти кошти, отримані від туризму, нібито використовувалися неефективно.

У жовтні 2012 року провідний дослідник Аккерманської фортеці, кандидат історичних наук Андрій Красножон повідомив (з фотографіями та іншими документами), що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території фортеці, знищують унікальний археологічний шар.

Білгород-Дністровська фортеця (Аккерманська фортеця) - середньовічна фортеця в місті Білгород-Дністровський (Одеська область). Є найбільшою фортецею на території Україні.

Історико-архітектурна пам'ятка XIII-XV ст. Побудована на місці античного міста Тіра. З півночі омивається водами Дністровського лиману. Загальна довжина стін фортеці - понад два кілометри.

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».