Спецпроект

Музей історії Києва просить придумати йому логотип

Музей історії міста Києва продовжує конкурс з визначення нового логотипу з 15 березня до 15 червня 2013 року. Як повідомили в прес-службі КМДА, це пов'язано з тим, що в музей надійшла недостатня кількість пропозицій і з проханням художників-дизайнерів, які працюють над виготовленням фірмового знака.

Про це пише segodnya.ua.

Участь в конкурсі можуть взяти всі бажаючі: як фізичні, так і юридичні особи. Адміністрація музею має на меті створення нового, сучасного, професійного та креативного графічного знака ідентифікації музею. Крім того, зазначають у музеї, логотип повинен відображати багаторічну історію Києва, історичні та літописні відомості про його засновників. За бажанням авторів логотипу, також можна подавати і слоган для Музею історії Києва, співзвучний створеному логотипу, такий, який доповнює зміст логотипу.

До участі в конкурсі допускаються роботи з візуальною ідентифікацією міста: графічними елементами, образами, шрифтами та кольоровими рішеннями.

Крім того, до конкурсної роботи обов'язково необхідно додати запечатаний конверт з інформацією про автора або авторів: прізвище, ім'я, по батькові, адресу та контактний телефон.

Надсилати конкурсні роботи на розгляд потрібно на e-mail: kievhistorymuseum@gmail.com або поштову адресу: 01004, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 7 Музей історії міста Києва, каб. 402.

Також конкурсна робота повинна містити:

- Графічний файл зображення не менше 500х500 пікселів, розміром не більше 300 КБ;

- Текст та ілюстрації логотипу музею двома мовами (українською та англійською);

- Колірне рішення (можливість відтворення в кольоровому, монохромному, рельєфному виконанні);

- Зразки використання логотипу як на великих рекламних площах, так і на сувенірній і поліграфічній продукції;

- Надання брендбука (повне керівництво по використанню фірмового стилю, що містить опис та правила використання розробленого фірмового стилю і всіх його елементів - ред.) В паперовому та електронному вигляді.

У музеї відзначають, що роботи, які надійдуть несвоєчасно, не відповідають умовам або оформлені з порушенням встановлених правил, до участі в конкурсі не будуть допускатися. Також пропозиції, подані на конкурс, не повертаються і не рецензуються.

Більш детальну інформацію можна дізнатися за телефоном (044) 520-28-27.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.