Спецпроект

У Криму будуть створювати підводні музеї

Три об'єкти в Криму отримають статуси підводних музеїв. Одним з них стане античне місто Акра, розташоване в Керченській протоці.

Про це пише travel.ru. 

Зокрема, з травня до липня буде відкрито доступ до підводної пам'ятки - затопленого міста Акра. Туристи зможуть спуститися до руїн під час роботи там археологів. Дослідники покажуть відвідувачам свої знахідки і розкажуть про це стародавнє поселення.

Місто займає площу 40 тисяч квадратних метрів. За словами вчених, воно було самодостатнім торговим центром Боспорського царства (антична держава по берегах нинішньої Керченської протоки). Імовірно, Акра існувала з кінця VI століття до нашої ери до початку IV століття нашої ери. Причиною загибелі міста стали природні процеси. До наших днів збереглися оборонні стіни товщиною в два метри і залишки античних будинків.

Також підводними музеями стануть теплохід "Ленін", який затонув неподалік від мису Сарич у 1941 році, і субмарина "Скат" часів царської Росії, яку в 1919 році затопили біля берегів Севастополя. За словами організаторів, суда лежать на невеликій глибині і туристи зможуть легко до них спуститися.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.