Спецпроект

У Криму будуть створювати підводні музеї

Три об'єкти в Криму отримають статуси підводних музеїв. Одним з них стане античне місто Акра, розташоване в Керченській протоці.

Про це пише travel.ru. 

Зокрема, з травня до липня буде відкрито доступ до підводної пам'ятки - затопленого міста Акра. Туристи зможуть спуститися до руїн під час роботи там археологів. Дослідники покажуть відвідувачам свої знахідки і розкажуть про це стародавнє поселення.

Місто займає площу 40 тисяч квадратних метрів. За словами вчених, воно було самодостатнім торговим центром Боспорського царства (антична держава по берегах нинішньої Керченської протоки). Імовірно, Акра існувала з кінця VI століття до нашої ери до початку IV століття нашої ери. Причиною загибелі міста стали природні процеси. До наших днів збереглися оборонні стіни товщиною в два метри і залишки античних будинків.

Також підводними музеями стануть теплохід "Ленін", який затонув неподалік від мису Сарич у 1941 році, і субмарина "Скат" часів царської Росії, яку в 1919 році затопили біля берегів Севастополя. За словами організаторів, суда лежать на невеликій глибині і туристи зможуть легко до них спуститися.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.