Спецпроект

Одеський музей нумізматики просить Костусєва не заважати

Працівники одеського Музею нумізматики написали колективного листа мерові Одеси, Олексію Костусєву, з проханням не заважати працювати музею.

Вони вимагають полагодити тротуар поруч із музеєм, там, де раніше місцева влада дозволила комунальникам вирити траншею.

Зокрема, в листі йдеться: "Перестаньте заважати нашій роботі! Відновіть те, що зруйнували.  ... з вини міських служб руйнується пам'ятник архітектури першої половини XIX століття - будинок Скуліча по вул. Грецькій 33, в якому знаходиться музей, гинуть від вогкості стародавні монети.

З вини міських чиновників, голови Приморської районної адміністрації Пастушка І.М., директора ЖКС "Портофранковський" Чхартішвілі М.Н., начальника дільниці № 3 Шведченко Л.П., допустили самовільні будівельні роботи в будинку, дощова вода багато років потрапляє в підвал , підмочує фундамент і стіни житлового будинку, складені з ракушняка.

На старих стінах утворився грибок, в приміщенні музею постійно відчувається вогкість, яка знищує стародавні монети і загрожує руйнуванням самому приміщенню. У капітальній стіні будинку зроблений самовільний віконний отвір, на іншій капітальній стіні, з боку під'їзду, з'явилися тріщини.

Численні перевірки та приписи компетентних органів з даного питання - обласного і міського управлінь Охорони об'єктів культурної спадщини, ДАБК, міськими чиновниками ігноруються. Схоже, комусь дуже хочеться до кінця зруйнувати будинок-пам'ятник, щоб на його місці звести черговий "шедевр сучасної архітектури". Іншого пояснення службової недбалості міських служб знайти важко".

Музейники хочуть встигнути усунути недоліки до відкриття туристичного сезону: "За пару місяців в Одесі почнеться черговий туристичний сезон. Тисячі одеситів і гостей міста, як звичайно, прийдуть у музей і побачать одну з центральних вулиць Одеси в непривабливому стані. 

Прибрати грибок зі стін старого будинку, обштукатурити їх, відновити тротуарне покриття і квіткові клумби в тому вигляді, в якому вони перебували десять років, - це робота кількох днів. Але замість цього міські служби воліють проводити нескінченні перевірки та обстеження, давати формальні відписки.

Музей нумізматики - це не прибуткова і не комерційна організація, він не має коштів, щоб усувати наслідки чиновницької безгосподарності. Тому ми знову звертаємося до Вас: вплинути на підвідомчі міські служби, переконайте їх дотримувати Закони України "Про охорону культурної спадщини" та "Про музеї та музейну справу", сумлінно виконувати свій службовий обов'язок і відновити все те, що ними зруйновано.

Оскільки всі наші попередні звернення до Вас залишились без відповіді, колектив музею вирішив звернутися до міської влади з відкритим листом."

Історія почалась ще в січні, коли, за словами директора музею, Петра Лободи, в муніципальній інспекції з благоустрою, яка дозволила роботи, виправляти ситуацію відмовилися, порадивши звернутися безпосередньо до керівництва міськради. Однак звернення до мера і секретаря теж залишилися без відповіді.

Як відомо, у квітні 2012 року повідомлялося про аварійний стан Одеського державного архіву.

У квітні 2011 року в Одесі повідомлялося про доведення до непридатного стану будинку, в якому навчався конструктор космічних кораблів Сергій Корольов.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.