У Києві презентують чергові 5 томів нової серії "Літопису УПА"

У Києві відбудеться презентація останніх томів (16-20) з нової серії видавництва "Літопису УПА".

Про це ІП повідомили організатори заходу.

Видавництво "Літопис УПА" заснували в 1973 році колишні вояки УПА, які в результаті Великого рейду 1947-49 рр. опинилися в Західній Європі, а опісля в Північній Америці.

Перша серія – Основна – налічує 50 томів та базується на дoкументах, що їх рейдуючі частини і спецкур’єри переправили з України на Захід.

Друга, "Нова серія" (започаткована в 1995 р.), нараховує 21 том, інші перебувають на різних стадіях підготовки. Вона охоплює документи з архівів (ЦДАГОУ, ЦДАВОУ, СБУ, обласних Західної України).

Третя серія - "Бібліотека" - (заснована у 2000 р.) видає дослідження та спогади. Для ширшого загалу та пополяризації визвольної боротьби започатковано четверту серію “Події і Люди”, в якій опубліковано 23 книги. Загалом у видавництві вийшло 106 книг.

До 16-го тому "Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944-1954 рр." включено 281 діловий лист, а також низку фрагментів, розсекречених Службою безпеки України в 2009-2011 роках.

Уперше в історіографії оприлюднюються невідомі листи Романа Шухевича, Василя Кука, Петра Федуна, Дмитра Клячківського та багатьох інших ключових фігур ОУН і УПА. Упорядники книги: к.і.н. Володимир Ковальчук, к.і.н. Валерій Огороднік.

Читайте деякі з цих листів командирів УПА в розділі "Тексти"

Назва 17-го тому — "Осип Дяків-Горновий. Документи і матеріали". Книга включає творчу спадщину та листування цього провідного публіциста України 1940-х років, члена Проводу ОУН та керівництва Української Головної Визвольної Ради. Упорядник книги: Володимир Мороз.

Читайте на ІП: "Дяків-Горновий. "Наше ставлення до російського народу"

18-й том"Діяльність ОУН та УПА на території Центрально-східної та Південної України". До збірника увійшли нещодавно розсекречені Службою безпеки України документи та матеріали українського резистансу про діяльність українських повстанців у Великій Україні в 1942-1952 роках. Упорядники книги: к.і.н. Олександр Пагіря, Володимир Іванченко.

В 19-му томі "Підпілля ОУН на Буковині. 1943-1951. Документи і матеріали" опубліковані невідомі раніше інструкції, звітно-інформаційні документи оунівських структур Буковини, документи Служби безпеки а також документи радянських органів державної безпеки, що вели боротьбу з українським визвольним рухом. Упорядник книги: Дмитро Проданик.

20-й том "Воєнна округа УПА "Лисоня". 1943-1952. Документи і матеріали" містить документи і матеріали військового штабу та окремих підрозділів військової округи УПА "Лисоня", як також звітно-інформаційні документи структур ОУН, що висвітлюють український визвольний рух на території Тернопільщини. Упорядник книги: Сергій Волянюк.  

Учасники презентації: Володимир Ковальчук, Володимир Мороз, Володимир Іванченко та Олександр Пагіря.

Час і місце заходу: 19 березня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3. (метро "Золоті Ворота"). Вхід вільний.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.