Спецпроект

У Харкові може з'явитися політехнічний музей

Харківські вчені запропонували заснувати політехнічний музей, в якому діятиме постійна експозиція про академіка Володимира Вернадського.

Про це повідомляє МГ "Об'єктив" із посиланням на вченого секретаря Північно-Східного наукового центру НАН Олександра Коюда. За його словами, про це йшлося на спільному засіданні ради цього центру, Міносвіти, Ради ректорів Харківського вузівського центру, присвяченому 150-річчю з дня народження академіка Володимира Вернадського.

 

"Учасники спільного засідання в своїх доповідях відтворили життєвий шлях Володимира Вернадського, який народився в Санкт-Петербурзі 12 березня 1863, а гімназичні роки провів у Харкові. Видатний вчений, який прожив 82 роки, засновник біогеохімії та радіогеології, автор семисот наукових праць в галузі філософії, природознавства та наукознавства, він став першим президентом створеної за його ініціативою в 1919 році Академії наук УРСР - нині Національної академії наук України", - нагадав Коюда.

За його словами, НАН України в наступному році відзначить 95-річчя з дня свого заснування. Вищою нагородою цього престижного закладу є золота медаль ім. Вернадського.

Прем'єр-міністр України Микола Азаров розчарований недостатнім висвітленням у ЗМІ такої знаменної дати, як 150-річчя з дня народження відомого академіка Володимира Вернадського.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.