В Охтирці відновили Леніна. ФОТО

В ніч на 12 березня в Охтирці Сумської області на порожній постамент встановили "нову скульптуру, віддалено схожу на Леніна".

Про це повідомляє Охтирський портал.

"Ступінь схожості нехай оцінюють історики та мистецтвознавці, але очевидно, що в цирку навколо пам'ятника оголосили другий акт, - коментують місцеві журналісти. - Обидві команди клоунів показали, що будуть робити, як їм хочеться, і думка громади, а також законність ані тих, ані інших не цікавить".

Очевидці повідомляють, що підготовчі роботи з відновлення пам'ятника почалися ще напередодні ввечері.

Фото: okhtyrka.net

Орендарі землі, на якій розташовано пам'ятник, уже написали скарги в прокуратуру.

 

До відновлення пам'ятника причетний Охтирський міський комітет Комуністичної партії, повідомляє сайт Сумського обкому КПУ.

"Пошкоджений пам'ятник Леніну має паспорт пам'ятника історії та культури, який склав в минулому головний архітектор Охтирки Михайло Новосельський, - зазначають комуністи. - Чітко вказана адреса установки - площа Леніна. Тому стояти він повинен там, де і стояв. Це позиція не тільки комуністів, але й багатьох отхирчан, чия молодість нерозривно пов'язана з цим місцем".

В часи УРСР збудований у 1950 році пам'ятник перебував на балансі Охтирської міськради

Як відомо, у лютому цього року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

6-7 березня невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Всю хроніку плюндрування пам'ятників в Україні дивіться за темою "Вандалізм"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.